By Вашингтон. 11 квітня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Голова Світового банку (СБ) Давид Малпасс, директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва та міністр фінансів Індії Нірмала Сітхараман 12 квітня проведуть круглий стіл щодо глобального суверенного боргу, на якому буде представлено пропозиції щодо полегшення процесу його реструктуризації, яку невдовзі має пройти й Україна.
“Мета полягає в тому, щоб обмінюватися інформацією на ранніх етапах процесу реструктуризації боргу і домагатися порівнянного розподілу тягаря. Слід обговорити формальне призупинення обслуговування боргу на прохання країни-боржника і порядок погашення простроченої заборгованості та штрафів”, – зазначив Малпасс у вступному слові до традиційних “Весняних зустрічей” СБ і МВФ, що стартували в понеділок.
Георгієва, зі свого боку, зазначила, що МВФ визнав проблемою ситуацію, що склалася із суверенним боргом.
“Від імені країн, які опинилися розчавленими тягарем заборгованості, ми закликали до ініціативи щодо припинення обслуговування боргу. І тепер ми на цих зустрічах можемо сказати нашій аудиторії, що ми не втрачаємо пильності в цьому питанні”, – заявила глава МВФ.
За її словами, заплановано провести Глобальний круглий стіл щодо суверенного боргу, вперше зібравши усіх кредиторів: традиційних, нових, державних, приватних, з країнами-боржниками та з ключовими міжнародними фінансовими установами, щоб знайти рішення, бо в іншому разі це може бути руйнівним для країн.
Напередодні старту зборів МВФ і СБ, 9 квітня, Малпасс опублікував спеціальний блог з проблеми боргу, рішуче закликаючи до розумних рішень зростаючих проблем, які постали перед країнами, що розвиваються, і пошуку виходу з глухого кута в реструктуризації боргу, особливо для найбідніших країн світу.
Він виділив дві фундаментальні проблеми: процеси реструктуризації боргу повільно просуваються і ще недостатньо обговорювалися шляхи вжиття заходів для забезпечення стійкості боргу.
“Кредитори витрачають життєво важливі місяці на обговорення питань, які мають бути узгоджені заздалегідь – кроки в процесі реструктуризації, процес і строки вивірки боргів, а також те, як впоратися з крайніми датами”, – пояснив голова СБ.
Необхідно досягти консенсусу щодо цих питань, щоб перейти до наступного кроку, який справді важливий для країн з неприйнятним рівнем боргу – як реструктурувати борг таким чином, щоб домогтися стійкості, зазначив Малпасс.
За його словами, необхідно терміново домогтися прогресу: країнам необхідно досягти прозорого і прийнятного боргового тягаря, щоб відновити інвестиції, які сповільнилися до повної зупинки.
Напередодні круглого столу співробітники Світового банку і МВФ розробили конкретні пропозиції щодо усунення деяких із цих перешкод, які члени круглого столу можуть обговорити й узгодити. Спільний аналіз стійкості боргу Світового банку і МВФ має бути надано всім кредиторам, які беруть участь в обговореннях реструктуризації, одночасно, зазначив глава СБ.
Він зазначив, що прозорість і обмін інформацією допоможуть у розрахунках того, наскільки необхідне полегшення тягаря заборгованості. Аналогічним чином, процес реструктуризації можна прискорити і зробити більш надійним, встановивши чіткі часові рамки для етапів, зокрема для формування Комітету кредиторів, надання фінансових гарантій і підписання самої угоди про реструктуризацію боргу.
“Щоб прискорити процес і розв’язати проблеми нерівного ставлення до кредиторів, нам терміново необхідна угода про те, як оцінювати і здійснювати розподіл тягаря. Крім того, я хотів би, щоб на початку процесу реструктуризації боргу серйозно розглянули “призупинення” боргу, що означає формальне призупинення обслуговування боргу за запитом країни-боржника та поводження з простроченою заборгованістю, накопиченою під час призупинення”, – наголосив Малпасс.
На його думку, ці заходи створять стимули для проведення реструктуризації, допоможуть забезпечити передбачуваність процесу і допоможуть запобігти ослабленню платоспроможності боржників.
Як повідомлялося, напередодні затвердження наприкінці березня МВФ нової чотирирічної програми розширеного фінансування для України EFF на $15,6 млрд Група офіційних кредиторів України (“Паризький клуб”) за результатами зустрічі за участю представників МВФ і Світового банку 23 березня надала фінансові гарантії для цієї програми. Вони передбачають на період її дії (2023-2027 роки) продовження паузи (standstill) з виплат Україною боргу країнам Групи. Умовою такого відтермінування є аналогічні дії з боку приватних зовнішніх кредиторів України, переважно власників єврооблігацій.
Своєю чергою, Мінфін 24 березня заявив, що уряд України на час програми зобов’язується вжити низку заходів з управління державним зовнішнім боргом, щоб досягти трьох цілей: відновити боргову стійкість; зберегти ліквідність і зменшити дефіцит фінансування та створити необхідні умови для участі комерційного сектору в повоєнному відновленні.
“Українська влада розгляне кілька альтернативних сценаріїв реалізації необхідного режиму погашення боргу, щоб максимізувати ефективність і успіх процесу, пам’ятаючи про мету відновити доступ України до ринку якомога швидше. Український уряд найняв фінансових і юридичних консультантів для підтримки цього процесу”, – зазначив Мінфін.
Згідно із заявою Мінфіну, міністерство очікує початку переговорів із комерційними кредиторами про нову реструктуризацію на початку 2024 року, щоб завершити їх не пізніше середини 2024 року.
“Паризький клуб” 20 липня 2022 року вже робив подібну заяву про готовність призупинити обслуговування держборгу України до кінця 2023 року із закликом до утримувачів єврооблігацій України прийняти пропозицію країни щодо дворічного відтермінування виплат за ними, що й сталося в серпні того ж року.
На думку низки експертів, під час повторної реструктуризації, найімовірніше, йтиметься про можливість часткового списання боргу, на що єврооблігації України відреагували новим зниженням котирувань.
Агентство S&P минулого тижня у зв’язку з планами нової реструктуризації знизило рейтинг України в іноземній валюті з “CCC+” до “CCC” з прогнозом “негативний”. Воно також зазначило, що двосторонній борг становить лише 5% від загального держборгу, тоді як на комерційний зовнішній борг України припадає близько 20% усього держборгу. На не включені до планів реструктуризації облігації внутрішнього держборгу (як у гривні, так і у валюті) і борг міжнародним фінансовим інститутам – відповідно 40% і 35%.
За оцінками МВФ, валовий держборг України після зростання з 50,4% ВВП до 81,7% ВВП торік цьогоріч сягне 98,3% ВВП, наступного року – 105% ВВП і почне скорочуватися 2025-го – до 104,1% ВВП, опустившись до 100,2% ВВП у 2027 році.
