By Вступаючи в правочин, особи повинні себе ідентифікувати. На яких законних підставах відбувається обробка персональних даних — роз’яснює Євген Воробйов, адвокат-партнер ГО “Платформа прав людини” .
П. 3 ч.1 ст. 11 ЗУ «Про обробку персональних даних» передбачає законну підставу для обробки персональних даних, як укладення та виконання правочину.
Внесок на користь неприбуткової організації підпадає під визначення пожертви, яке наводиться в ст. 729 ЦК України. Отже, пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Зі згаданого виходить, що виникає правочин.
Ст. 28 Цивільного кодексу (далі – ЦК) говорить, що фізична особа набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям. Ст. 202 ЦК зазначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Тому, вступаючи в правочин, особи повинні себе ідентифікувати.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»
ідентифікувати – здійснювати комплекс заходів, що дає змогу виконувати пошук за принципом “один до багатьох”, зіставляючи дані (параметри) особи, у тому числі біометричні, з інформацією Реєстру;
ідентифікація особи – встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо;
Таким чином, за наявності інформації, яка дає змогу безпомилково виділити особу з поміж інших осіб, може тлумачитись, як «ідентифікована». Отже, в практичному сенсі, щоб ідентифікувати особу потрібні унікальні документи – паспортні данні або реєстраційний номер облікової картки платника податку.
Окрім згаданого з метою дотримання вимог звітності та норм пп. 133.4.2 Податкового кодекс неприбуткова організація має забезпечити наявність первинних та інших документів, що підтверджують правочин, та цільовий характер таких витрат.
Ч. 2 чт. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність» говорить, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Також, ст.11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (надалі – «Закон про ПВК/ФТ») та постановою НБУ № 65 від 19.05.2020 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» (надалі – «Положення № 65») передбачено, що банки, будучи суб’єктами первинного фінансового моніторингу, мають обов’язок здійснювати кожен із заходів належної перевірки операцій клієнта.
Отже, отримання РНОКПП обумовлена необхідністю дотримання податкового, бухгалтерського законодавства та ЗУ “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”, оскільки згадані норми передбачають ідентифікації учасників правочину.
Автор Євген Воробйов.
