By Київ. 5 липня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Одна людина загинула і двоє дістали поранення внаслідок інциденту в Шевченківському районному суді Києва, де підозрюваний у справі про вибух гранати в будівлі Верховної Ради 2015 року Ігор Гуменюк кинув вибуховий пристрій у правоохоронців, а потім підірвав себе, розповів міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.
“Попередньо, Гуменюк, підозрюваний у скоєнні тяжкого злочину у 2015 році, внаслідок якого загинули 4 військовослужбовці Національної гвардії України, сьогодні його привезли на ще одне засідання суду. 8 років це вже триває. Ну і після цього засідання, яке закінчилося приблизно через дві години після його початку, пан Гуменюк спочатку зачинився в туалеті, після цього прочинив двері і кинув у караул вибуховий якийсь пристрій. Таких вибухів, попередньо, було два”, – розповів Клименко на брифінгу на місці події в Києва в середу.
Після цього, за словами міністра, Гуменюк спробував несанкціоновано покинути залу суду. Співробітники-військовослужбовці конвою його зупинили пострілом у повітря, він повернувся, забарикадувався в окремому приміщенні, і після цього співробітники Корпусу оперативно-раптової дії міста Києва намагалися деблокувати його в цьому приміщенні. Звичайно, перед цим намагалися провести переговори – він не йшов на будь-який контакт. Після того, як були деблоковані двері в це приміщення, ще один вибухонебезпечний предмет був кинутий у працівників поліції, і їхні життя врятували тільки щити, які були перед ними”, – додав глава відомства.
За його словами, співробітники поліції поранені, зараз вони перебувають у лікувальних закладах, їхньому життю нічого не загрожує.
“Сам громадянин Гуменюк загинув від саме вибухового пристрою”, – розповів Клименко.
За його словами, інших загиблих і постраждалих унаслідок інциденту немає. Було проведено “дуже швидку евакуацію всіх громадян, які перебували і в суді, і неподалік від суду”.
“На даний момент хочу підтвердити: загинув безпосередньо сам зловмисник. Він, найімовірніше, підірвався на вибухонебезпечному предметі, який був із ним, і поранені наразі двоє співробітників КОРД міста Києва. Їхньому життю нічого не загрожує. Поранено нижні кінцівки, швидка їх забрала”, – розповів міністр.
Відповідаючи на запитання журналістів, Клименко спростував інформацію про поранення співробітників Національної гвардії України, однак зазначив, що вони дістали подразнення очей унаслідок диму від вибухівки.
“Зараз працюють на місці вибухотехніки, щоб бути впевненими, що на місці злочину відсутні будь-які вибухові предмети чи пристрої. Кримінальні провадження відкриті – це посягання на життя співробітника правоохоронного органу, ну і посягання на втечу з-під варти суду. Зараз працюють слідчо-оперативні групи, працюють криміналісти”, – розповів міністр.
На запитання, як Гуменюк проніс вибухівку до суду, він відповів: “Це якраз питання в рамках кримінального провадження, яке зараз проводитиме главк міста Києва”. За його словами, поки що незрозуміло, де була вибухівка – у туалетній кімнаті, чи там, де підозрюваний забарикадувався, чи він приніс її якимось чином із собою. “Слідство дасть на це відповідь”, – сказав Клименко.
Міністр також спростував інформацію про те, що Гуменюк захопив зброю, коли вибіг із зали суду на подвір’я суду, де стояв конвойний автомобіль, і що він узяв із собою заручників.
На запитання, чи були в Гуменюка психологічні розлади, очільник відомства відповісти не зміг, зазначивши, що “це питання до лікарів, які його обстежували 8 років у СІЗО, які за ним спостерігали”.
Також, за словами Клименка, слід установити, хто був захисником Гуменюка і співучасником злочину 2015 року і “хто був зацікавлений у тому, щоб цей процес тривав стільки часу”.
Адвокат Гуменюка Олександр Свиридовський повідомив в ефірі телеканалу UWN, що в його підзахисного був “пригнічений стан, тому що 31 серпня вже буде 8 років, як він у СІЗО без вироку суду”. “Якщо це дійсно він вчинив такі дії, то я вважаю, що значна частина провини в цьому лежить на прокурорі та суді, який продовжує його утримання під вартою”, – заявив адвокат.
За його словами, Гуменюк неодноразово звертався із заявами про те, що хотів мобілізуватися і брати участь у бойових діях.
