By Звіт про проведення моніторингу реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року та виконання плану заходів з її реалізації на 2018-2020 роки у 2020 році (Ціль 2 ДСРР) повідомляє про негативні тенденції у розвитку сільського господарства двох областей, які вважались одними з провідних в галузі сільського господарства, які частково знаходяться в тимчасовій окупації. І одна з яких є областю-донором. Мова про Запорізьку та Херсонську області.
Звіт за 2020 рік показує, що перевищення прогнозних значень за наступними показниками вимагає:
- невідкладного реагування з боку центральної та регіональної влади та вжиття додаткових системних заходів у сфері державної соціальної та економічної політики:
- демографічне навантаження населення віком 16-59 років (2019) – 103% від прогнозного значення (перевищення у всіх регіонах);
- загальний коефіцієнт вибуття сільського населення (вибуття із сільської місцевості на 1 тисячу наявного сільського населення) (2020) – 471% від прогнозного значення.
- Найвищий рівень перевищення прогнозного показника – у Запорізькій (756%), Хмельницькій (624%), Херсонській (600%) областях;
https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2021/05/zvit-z-dodatkamy.pdf
- безробіття населення віком 15-70 років, визначене за методологією МОП – фактичний рівень безробіття за 2020 рік становив 9,5% (прогноз – 8,5%). Значне перевищення прогнозних значень спостерігається у Луганській (на 75%), Закарпатській та Запорізькій (на 41%) областях. Лише у Львівській та Харківській областях фактичне значення показника є дещо нижчим за прогнозне.
Згідно результатів розрахунку індексу регіонального людського розвитку, що проводиться Мінрегіоном щороку до 15 вересня на виконання постанови Кабінету
Міністрів України від 20 грудня 2017 р. № 1029 «Деякі питання удосконалення системи моніторингу та оцінки результативності реалізації державної регіональної політики», існують значні відмінності за показником людського розвитку серед регіонів. Згідно даних за 2019 у 15 регіонах (2018 рік – 9 регіонів, 2017 рік – 13 регіонів) значення індексу є нижчим за середній показник по Україні (Рівненська, Волинська, Одеська, Хмельницька, Дніпропетровська, Полтавська, Вінницька, Запорізька, Миколаївська, Сумська, Черкаська, Житомирська, Херсонська, Чернігівська, Кіровоградська області).
Таким чином, стан людського розвитку у зазначених регіонах потребує особливої уваги з боку центральних та місцевих органів влади.
При цьому, в структурі виробництва по секторам КВЕДу (%), Запорізької області сільське господарство складає 8,5%. Херсонської області – 39,1%.
Масове переселення зі сходу та півдня України на північ та захід. Релокація підприємств та виробництв. Більша частина власників бізнесу з яких повідомляють, що повертатись не планують. Не дивлячись на розрив з сировинними регіонами. Вони налагоджують нову логістику, заміщують джерела сировини.
Все це, звісно, руйнує сталі зв’язки та гео-економічну конфігурацію країни. Схід України припиняє на певний час до відбудови після Перемоги бути промисловим регіоном та донором. Захід України навпаки, зараз отримав нові види виробництв та великий приток робочої сили, яку є можливість працевлаштувати на релокованих підприємствах. За неповерненням назад іде і перереєстрація підприємців на новому місці. А це перерозподіл фінансових потоків і зміна наповнення місцевих бюджетів.
Тож, заходу України війна може допомогти вирішити питання поповнення робочої сили, збільшення наповнення місцевих бюджетів, зниження рівня безробіття і, як наслідок, підняття індексу людського капіталу. Який бажає кращого.
А що ж південним та східним областям дасть війна окрім руйнування, розкрадання, розорення всього, що є? При тому, що критична зношеність основних фондів об’єктів інфраструктури та недостатній рівень їх фізичного захисту, неефективне управління безпекою критичної інфраструктури і систем життєзабезпечення були серед основних загроз безпеці критичної інфраструктури цих регіонів до війни.
В Україні через високий рівень зношеності основних фондів існувала загроза виникнення аварій на об’єктах підвищеної небезпеки, об’єктах електроенергетики та мережах життєзабезпечення. Так, зношеність основних фондів промислових підприємств становила в середньому 69,4 %. Значний ризик техногенних аварій пов’язаний з наявністю на території України численних об’єктів підвищеної небезпеки, що використовують в діяльності значні обсяги небезпечних речовин.
У житлово-комунальному комплексі проблеми зношеності інфраструктури залишались нерозв’язаними. Так, ступінь зношеності мереж у сфері водопостачання, каналізації та поводження з відходами становила 60,5 %. Аварійними були 33 % водопровідних мереж. Найбільший показник аварійності у Луганській (58,9 %) та Донецькій (54,6 %) областях. Втрати та технологічні витрати води в системах централізованого водопостачання становили 35 % поданої води у мережу.
Серед каналізаційних мереж аварійними були 37,7 %. Найбільший відсоток аварійних каналізаційних мереж у Харківській (63,8 %), Донецькій (58,9%), Луганській (58,1%) та Запорізькій (49,9%) областях.
Відповідно, на вирішення вищеозначених викликів були направлені заходи Державної Стратегії регіонального розвитку та регіональні Стратегії регіонального розвитку. З фінансуванням, як проєктів регіонального розвитку з ДФРР, так і програмним методом коштом місцевих бюджетів.
В Державній Стратегії регіонального розвитку відзначена невідповідність інфраструктурним потребам людини та економіки 4 областей (в т.ч. Запорізької).
А Херсонська область входить до переліку 12 стогнуючих областей України, бо мають показники ВВП на душу населення нижче, ніж 50 % від середнього значення такого показника в Україні. Регіону необхідно також працювати над підняттям рівня середньомісячної зарплати, зменшенням частки населення що має доходи нижче від фактичного прожиткового мінімуму, а також вирішувати питання щільності доріг загального користування державного та місцевого значення з твердим покриттям.
Чи варто дивуватись такому відсотку приросту відтоку мешканців з сільських територій? Їх женуть звідти різні проблеми, на вирішення яких у регіональної влади коштів не вистачало.
Знищення та руйнування ж в ході війни росією сільгосппідприємств, комунікацій, житла, інфраструктури Херсонської та частини Запорізької області, як і частини Донецької, Луганської та Харківської областей, як не дивно, дає їм шанс не тільки на відновлення, а на оновлення коштом конфіскованих активів агресора. На що до війни вони не могли і сподіватись.
Криза дає шанс на серйозний підйом зруйнованих регіонів. Їх розбудова за новою концепцією і за допомогою сучасних технологій має залучити сюди людські ресурси, достатні для виведення регіонів в регіони-донори, регіони комфортні для проживання, праці та відпочинку.
Кожна криза – це шанс. Головне скористатись їм грамотно.
Більше інформації на Youtube-каналі.
Та веб-сайті – www.захист.zp.ua.
Статтю розроблено ГО «Народний Захист» в рамках проекту, який виконує Інститут висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії.
Проєкт ГО «Народний Захист» – «Стратегічний роз-ПИЛ».
Думка та позиції, висловлені у цьому відео не обов’язково відображають позицію МЗС Королівства Норвегії та Інституту висвітлення війни та миру (IWPR).
