By Київ. 18 квітня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Частка української курятини на європейському ринку становить 1,3%, тому звинувачення в тому, що Україна “закидала” Європу своєю продукцією, є абсолютно безпідставними, повідомив виконавчий директор асоціації “Союз птахівників України” Сергій Карпенко.
“Не думаю, що наш експорт у 1,3% від загального споживання м’яса птиці в ЄС суттєво впливає на внутрішній ринок європейських країн, про що зараз йдеться. Рішення щодо обмеження ввезення української аграрної продукції є відверто політичним, щоб, по-перше, отримати додаткові дотації від Європейської Комісії, а по-друге, щоб отримати політичні дивіденди перед виборами, які восени відбудуться у низці сусідніх країн”, – сказав він в агентстві “Інтерфакс-Україна”, коментуючи обмеження, запроваджені кількома сусідніми країнами проти української сільгосппродукції, у списках яких значиться і м’ясо птиці, і яйця.
Карпенко нагадав, що у воєнний рік весь експорт курятини та яєць йшов через сухопутні кордони з країнами ЄС, хоча до цього 80% продукції експортувалося морським шляхом. Європа не була найбільшим покупцем української продукції. “Частка експорту до країн ЄС минулого року становила 33% від загального обсягу. Окрім європейського ринку, Україна постачала м’ясо птиці до більш ніж 70 країн світу”, – сказав він.
Водночас, за інформацією Спілки птахівників України, за три місяці поточного року експорт курятини та яєць суттєво зріс порівняно з аналогічним торішнім періодом. Це пов’язано насамперед зі стабілізацією внутрішнього виробництва, дією безмитного режиму торгівлі, налагодженням експортної логістики та підвищеним попитом європейських споживачів на українську продукцію. Якщо порівнювати показники довоєнного та військового років, то експорт продукції птахівництва до країн ЄС зріс на 60%.
Карпенко підтвердив, що МХП продовжує розвивати свої європейські структурні підрозділи. Переробні заводи на території Нідерландів та Словаччини працюють уже понад шість років і імпортують сировину з України.
Він висловив сумнів у готовності українського бізнесу у найближчій перспективі вкладати серйозні інвестиції у будівництво зарубіжних підприємств через труднощі ведення бізнесу під час війни. За словами виконавчого директора, великі птахівницькі підприємства мають “стабільний, зрозумілий та конкурентоспроможний” бізнес в Україні, хоча наразі відкривати якісь виробничі потужності за кордоном, можливо, навіть вигідніше.
Карпенко не убачає підстав для перенесення виробництва курятини та яєць за кордон і сподівається, що підстав для цього не виникне. “Навіть виробничі потужності, які постраждали на сході, переносилися частково до центрального та західного регіонів України. Люди залишалися та розвивали виробництво в Україні”, – наголосив виконавчий директор Спілки птахівників.
