By Українські експортери продукції до країн Євросоюзу та уряд України мають приділяти більше уваги проблемі декарбонізації в рамках стратегії Green Deal і, зокрема, CBAM – додаткового податку для товарів із високим рівнем карбонізації під час виробництва, який вступає в дію з 2026 року.
Таку думку висловили експерти та представники компаній під час круглого столу у вівторок на тему «Вплив CBAM на вітчизняних експортерів», який відбувся в прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна».
Директор департаменту екології енергетики та «зеленої» економіки Федерації роботодавців України Ольга Кулик зазначила, що CBAM дуже важливий, він впливає на експортерів, на кожне підприємство.
За її словами, під час нещодавнього відрядження вона спілкувалася з представниками підприємств і структур у Європі, вони збирають інформацію за звітами в рамках CBAM. Водночас якщо в європейських компаній реалізується вимога про верифікацію звітів щодо викидів, то в українських підприємств у цьому напрямі є проблеми, зокрема українські верифікатори мають бути акредитовані в Єврокомісії.
«Верифікація за даними – час швидко йде, і затягувати ці проблеми ми не можемо. Тому Мінекономіки разом із Мінекології проводитимуть переговори, щоб верифікація була акредитована в ЄК. Але досі питання не вирішене”, – сказала Кулик.
З іншого боку, за її словами, європейські країни також мають певні проблеми з єдиним нормуванням низки моментів, з подальшими кроками щодо реалізації «зеленої» ініціативи. Необхідне створення робочої групи, для роботи в рамках якої Україні потрібно отримати запрошення.
Своєю чергою директор інформаційно-аналітичний центру GMK Center Станіслав Зінченко констатував, що впровадженням механізму CBAM Євросоюз захищає свої ринки. І надалі подібні механізми впроваджуватимуться в інших країнах, таких як Велика Британія, США, Австралія.
«Це нова хвиля протекціонізму, це “зелений” протекціонізм і він крокуватиме планетою. Це призведе до переформатування потоків, але це буде і сприяти зниженню викидів”, – прогнозує Зінченко, додавши, що наразі верифікаторів викидів у ЄС, в Україні та світі не вистачає.
«Менше 10% із 20 тис. компаній у Німеччині, які мали звітувати вчасно, зробили це. І в Україні також проблеми зі звітами, з методикою. Дуже сира процедура, сирий експеримент, але починає впливати на українські компанії. В Україні немає жодного документа щодо CBAM”, – констатував експерт.
За його словами, через форс-мажорні обставини через війну Україна може не підпадати з 2026 року під вимогу подавати верифіковані звіти, а тільки декларативні звіти за CBAM, без плати за сертифікати.
За його даними, у разі набрання чинності жорстких вимог CBAM втрати України, якщо рахувати за цінами 2023 року, можуть скласти з експорту чавуну («мінус» 1,4 млн тонн) $600 млн, напівфабрикатів – $640 млн, прокату – $200 млн. Загалом збитки за метпідприємствами можуть сягнути загалом $1,5 млрд.
Зазнають втрат також інші галузі промисловості.
«Ми не бачимо зацікавленості ні уряду, ні міністерств, які повинні вести постійні переговори. І в ЄС здивовані, чому не бере активної участі Україна в цьому процесі. На жаль, частина працівників уряду вважають, що це проблема бізнесу, а не Кабміну”, – резюмував Зінченко.
Партнерка Arzinger, керівниця практики енергетики та природних ресурсів, захисту довкілля та сталого розвитку Анжеліка Лівіцька наголосила, що CBAM – це мікс екології та економіки, а в України є зобов’язання імплементації законодавства ЄС в Україні.
«Ми реалізуємо низку нормативів з управління з відходами. І ми очікуємо більше співпраці з боку уряду та міністерств. Навряд чи ми встигнемо до 2050 року, але у нас є зобов’язання”, – сказала Лівіцька.
За її словами, в основному під СВАМ потраплятимуть цемент, сталь, алюміній, добрива. І потрібно подавати звіти до 31 травня кожного року, перший раз – до 31 травня 2027-го зі звітом за 2026-й. У разі неподання звітів – значні штрафи, від EUR10 до EUR50 за кожну тонну викидів.
«Уряду потрібно піднімати питання форс-мажорних обставин для українських підприємств», – вважає Лівіцька.
Виконавчий директор асоціації «Укрцемент» Людмила Крипка зазначила, що українські підприємства мають можливість декларативно подавати звіти про викиди.
«Ми ініціювали таку процедуру, ми не зобов’язані купувати сертифікати CBAM в умовах форс-мажорних обставин. Ми пропонуємо і просимо працювати в рамках CBAM за декларативним принципом”, – наголосила Крипка.
Президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков зазначив, що металургійні підприємства розглядають CBAM як незворотний процес: «Так чи інакше, це буде впроваджено, і буде в усьому світі, це призведе до якогось переформатування торгівлі в усьому світі».
Раніше до третини металопродукції надходило до ЄС, зараз частка збільшилася внаслідок блокування морського шляху, і вона може зрости, якщо блокада відновиться.
«Важливо уряду долучитися до процесу, приділяти йому більше уваги», – наголосив Каленков, зазначивши, що єврокомпанії від цієї екоініціативи отримують певні субсидії для свого розвитку та модернізації.
«Потрібно зрівняти правила гри українських і європейських компаній – застосувати умови форс-мажору для українських підприємств. Потрібно комплексно підходити до цього питання, враховувати питання модернізації компаній. Міндовкілля і Мінекономіки дотичні до цього процесу, але важливо, щоб був один центр, який буде цим процесом керувати, щоб до європейських колег доносили єдину позицію”, – сказав глава “Укрметалургпрому”.
Він також вважає за необхідне створити в Україні конкурентний ринок верифікаторів, щоб тут могли працювати і місцеві, і європейські компанії.
Раніше керівник з міжнародних зв’язків групи «Метінвест» Андрій Криль під час Ukraine’s Future Summit заявив, що незабаром новою перешкодою для українських компаній у роботі на європейському ринку стане вуглецеве мито (CBAM), яке запрацює в повному обсязі через 18 місяців. Топ-менеджер висловив сподівання, що завдяки діалогу між українським урядом і Єврокомісією ці перешкоди можуть бути подолані, а торговельні потоки залишаться безперебійними.
Своєю чергою, директор з екології та промислової безпеки «Інтерпайпу» Владислав Варнавський на «Саміті експортерів», організованому Forbes Україна, зазначав, що компанії мають більше уваги приділяти екологічним проєктам у рамках вимог ЄС за темою «зеленої» економіки – Green Deal і CBAM. І уточнював, що незважаючи на те, що ця тема стає дедалі ширшою і не тільки політичною, а й економічною, а також суспільною, в Україні поки що небагато компаній приділяють цьому увагу, навіть експортери продукції до ЄС.
Як зазначено на сайті Європейської Комісії, «зелена» угода (Green Deal) – це стратегія, що має привести економіку Євросоюзу до сучасного, ресурсно-ефективного та конкурентоспроможного стану за рахунок зобов’язань знизити викид парникових газів до 2030 року на 55%, а до 2050 року припинити повністю.
