By 11 серпня правозахисники Східноукраїнського центру громадських ініціатив у партнерстві з Конотопським міським краєзнавчим музеєм ім. О.М. Лазаревського провели круглий стіл на тему: «Обговорення проблем та перспектив збереження історичної пам’яті про російсько-українську війну та повномасштабне вторгнення на Сумщині».
В обговоренні взяли участь правозахисники, працівники музею, активісти, вчителі, журналісти, історики-краєзнавці, військовослужбовці.
Учасники обмінялися досвідом збереження інформації про російсько-українську війну.
Голова ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Володимир Щербаченко розповів про ініціативу проведення такої неформальної зустрічі з людьми, які причетні до фіксації подій російсько-української війни на Сумщині: «Ми вирішили розказати про свою роботу і почути від вас, що ви робите в цій сфері. Поговорити з вами наскільки це на часі, чи варто цьому приділяти увагу. Як цю роботу робити так, щоб це не була робота в шухляду, а щоб це працювало на перемогу вже зараз».
Правозахисники СЦГІ розповіли учасникам про досвід збереження інформації про злочини російської агресії в різних форматах і для різної аудиторії – фільмах, книгах, виставці, графічній новелі.
На заході був присутній колишній полонений, художник Сергій Захаров, який розповів про спільну з роботу з СЦГІ та окреслив переваги графічного оформлення свідчень. Художник звернув увагу, що часто неможливо зафіксувати злочини на окупованих територіях з допомогою фото та відео, але з допомогою малюнків можна передати деталі і донести емоції.
Учасники з Конотопу та району розповіли про свою роботу зі збереження пам’яті. Також вони зазначили, що наразі їм збирати свідчення про війну складно – люди ще побоюються розкриватися, часом знецінюють свої почуття.
«Ми коли збираємо інформацію про загиблих військових, то ми розуміємо, що найбільш оптимальний варіант – поговорити з рідними. Але коли справа доходить розмовляти з ними телефоном, то це дуже важко. Починаєш розпитувати і починають мами плакати. Багато хто відмовляє. Говорить, що це не на часі ще», – зазначила працівниця музею Наталія.
Водночас всі присутні погодилися з важливістю фіксувати таку інформацію вже зараз, адже багато речей забуваються і в умовах війни можна втратити можливість поговорити з людиною.
Серед аргументів люди також зазначали, що важливо фіксувати і поширювати інформацію про злочини для того, щоб постраждалі отримували необхідну допомогу.
Також звучали думки щодо необхідності наголошувати про злочини росіян і початок війни з 2014 року. Артикулювати правильно, щоб ці події не обросли легендами і міфами.
«Це війна, яка точиться не 10 років, а тисячоліття. І якщо ми не зможемо скинути, і донести, і згуртуватися, то це буде і далі», – поділилася своїм баченням місцева мешканка Валентина.
