By Київ. 27 червня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Розмінування та відновлення 1 га сільськогосподарських земель обходиться українським аграріям приблизно в $2 тис., водночас вартість такої землі не перевищує $1 тис./га, повідомив генеральний директор агрохолдингу “ІМК” Алекс Ліссітса під час дискусії з розмінування на полях Конференції з відновлення України (URC2023) у Лондоні.
“В Україні налічується 32 млн га земель сільгосппризначення. З них, за даними українського уряду, 2 млн га заміновано і 470 тис. га визначено пріоритетними для розмінування”, – зазначив він.
За його словами, забрудненість вибухонебезпечними предметами і речовинами 2 млн гектарів означає втрату близько 10 млн тонн зерна.
Гендиректор “ІМК” зазначив, що середній вік людей у сільській місцевості, які володіють земельними ділянками, становить 60+, і для них дуже часто оплата (агрохолдингами та фермерськими господарствами – ІФ-У) за оренду землі – єдиний дохід і засоби до існування.
“Якщо ми говоримо про $2 млрд (на розмінування земель в Україні – ІФ-У), це величезна сума. Однак це також величезна сума для людей, які отримують ренту за надання землі в оренду. Ми говоримо про мільйони людей, які від цього постраждають”, – констатував він.
СЕО агрохолдингу уточнив, що “ІМК” володіє сільгоспземлями в Чернігівському регіоні, які на другий день війни були захоплені, а деокуповані у квітні 2022 року.
“Ми знайшли на них усе, що тільки можна було знайти – і ракети, і міни. Так ми дізналися, що таке розмінування”, – зазначив він і додав, що це дуже складна і дорога робота.
Деталізуючи вартість розмінування, Ліссітса зазначив, що в нього входить також вартість оздоровлення землі, яке на прикладі “ІМК” сягало $340/га.
Він наголосив на важливості інвестування у відновлення сільгоспземель у регіонах, які постраждали від війни, і подякував ЄБРР і США за підтримку в питаннях розмінування.
Ліссітса вважає за доцільне створення спеціальної платформи з надання послуг у розмінуванні, до яких мають бути залучені різні регіональні служби.
“Ми були раді бути торік першими в черзі на отримання таких послуг від регіональної адміністрації та Міністерства внутрішніх справ”, – повідомив він, зазначивши, що наразі тим, хто потребує розмінування, доводиться чекати місяцями, щоб потрапити до цього списку.
Ліссітса наголосив, що зволікання з розмінуванням становить великі складнощі для прифронтових регіонів. На його думку, вирішити ситуацію можна шляхом надання аграріям фінансування з боку банків та інших організацій, які даватимуть гроші сільгоспвиробникам не лише на розмінування, а й на відновлювальні роботи.
Як приклад Ліссітса навів досвід Хорватії, якій швейцарський уряд допомагав у розмінуванні.
