By 11 вересня 2023 року ГО “Нова Енергія” в рамках проєкту «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП у 2021-2023 рр.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу провела онлайн-семінар «Партнерство України та ЄС у сировинній галузі: аналіз ризиків та переваг».
Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході є виключною відповідальністю ГО “Нова Енергія” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу чи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
До участі в тренінгу приєднались представники організацій членів РГ3 УНП ФГС СхП та представників інших ОГС, яким цікава тематика заходу.
Метою заходу було детально обговорити ризики та перспективи стратегічного партнерства України та ЄС у сировинній галузі.
З вітальними словами до учасників заходу звернувся модератор заходу, експерт з організації роботи секретаріату ІПВГ Віталій Филенко.
“Ласкаво просимо всіх до цього важливого заходу, який спрямований на розгляд актуальних питань сировинної галузі та її впливу на майбутнє України та Європейського Союзу. Сьогодні ми об’єднали представників РГ3 УНП ФГС СхП та інших громадських організацій для обговорення можливостей досягнення консенсусу щодо доцільності співпраці України та ЄС у сировинній галузі. Нехай наша зустріч буде плідною та продуктивною, і спільно ми знайдемо шляхи до досягнення наших цілей” – зазначив він.
Жвавий інтерес та бурхливе обговорення викликала інформація про явище «прокляття ресурсів» (resource curse), та реальні приклади його проявів на території України та сусідніх країн.
“Варто зазначити, що завдяки підвищеному попиту та зростанню цін обсяг ринку мінеральної сировини для енергетичного переходу подвоївся за останні п’ять років, досягнувши 320 млрд доларів США у 2022 році. Завдяки такому різкому зростанню енергетичний став сучасним мейнстрімінгом геополітичного діалогу, оскільки саме високі екологічні та соціальні стандарти, а також міжнародний консенсус щодо необхідності переходу на відновлювану енергетику заради скорочення викидів парникових газів і протидії змінам клімату дають розуміння, в який бік треба дивитися, коли мова йде про оновлення енергетичного та видобувного секторів України” – наголосив експерт з організації роботи секретаріату ІПВГ, Віталій Филенко.
Перелік самих критичних матеріалів і як змінювався цей перелік в Європейському Союзі та світі за останні десятиліття в своїй доповіді надала член ради ГО “Нова Енергія”, кандидат географічних наук, викладач Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Олена Агапова.
“Україна в цілому має доволі значний мінерально-ресурсний потенціал та відома своїми покладами титану та коксівного вугілля Також перспективними є ряд літієвих та кобальтових родовищ, оскільки вони вже готові до розробки і постачання сировини. Понад 200 родовищ германію в Україні також представляють великий інтерес та знаходиться в тих же самих покладах вугілля. Хоча війна суттєво вносить корективи, оскільки багато ділянок, які є перспективними, наразі є просто недоступними для розробки і можливо зараз потрібно зробити акцент на тих площах, які знаходяться в більш віддалених від фронту районах і за певних обставин можуть починати розроблятися зараз” – підмітила Олена Агапова.
Не дивлячись на значні перспективи до розвитку нового сектору слід визнати, що галузі видобування завжди вирізнялися над високим рівнем корупційних ризиків. В умовах запровадження воєнного стану не можна забувати і про питання рівного та конкурентного доступу до експлуатації родовищ причому обов’язково З дотриманням екологічних вимог та впровадженням кращих доступних технологій вже понад 10 років Україна впроваджує міжнародний стандарт ІПВГ, проте видобування критичної сировини ще не входить до сфери її охоплення, хоча питання енергетичного переходу вже скоро може стати її наскрізним пріоритетом.
Менеджер проєктів ГО “Нова Енергія” Наталя Перетятько підкреслила, що активна участь громадянського суспільства в процесі ІПВГ є ключовою для забезпечення того, щоб прозорість, створена ІПВГ, могла призвести до більшої підзвітності та покращення управління нафтовими, газовими та мінеральними ресурсами.
У підсумку, обговорені питання на семінарі були критично важливими, оскільки стратегічне партнерство України та ЄС у сировинній галузі — важливий етап для розвитку зеленої економіки, створення нових бізнес можливостей та робочих місць, бо критична сировина, зокрема з огляду на декарбонізацію, має в Україні величезний потенціал.
