By Із перших днів повномасштабного вторгнення вона допомагала місцевій військовій частині, а тепер опікується підприємцями, які перевезли свій бізнес в Івано-Франківськ чи тільки планують там осісти. Мова про депутатку Івано-Франківської міської ради Вікторію Нагорну. Жінка зізнається: перші два місяці волонтерства стерлися з пам’яті, бо працювали всі тоді без вихідних і перерв на їжу та сон.
«Починалося все неочікувано. Мені зателефонував із військової частини командир, який займається постачанням. І каже: «Ви депутатка? Нам потрібна допомога. Як із мером зв’язатися?». Я переговорила з міським головою, а він і питає: «Візьмеш це питання на себе?». Я погодилася», – пригадує пані Вікторія.
Виявилося, що підрядник, який годував військових, вже не може це робити, бо через мобілізацію їхня кількість зросла в рази. У військовій частині просили знайти того, хто візьметься їх харчувати. А поки з новим підрядником не уклали угоду, треба було самим шукати продукти.
«Це було непросто у ситуації, коли магазини зачинені, а люди, роблячи запаси додому, вичищають усе з полиць. Ми просто їздили по селах і скуповували все, що могли знайти. Хтось давав свиню, хтось – мішок картоплі. Тільки на день йшли сотні кілограмів макаронів, картоплі, гречки, сирого м’яса і сосисок чи сардельок», – розповідає депутка.
Команді, яка займалася закупами, місцева будівельна компанія дала в користування бус. По продукти доводилося їздити навіть у сусідню Тернопільську область. Чимало підприємців ішли назустріч і віддавали свою продукцію безкоштовно. Решту харчів купували за гроші благодійників. Таким чином військових годували протягом десяти днів.
Згодом пані Вікторія зі своєю командою допомагала привезти із-за кордону бронежилети, каски, рації. Шукали для військової частини ліжка, матраци і ковдри.
«Коли військова частина розрахована на один особовий склад, то відповідно і кількість матраців укомплектована під нього. А що робити в умовах, коли військових стає у рази більше? Тож ми поїхали на підприємство у Волочиську, що обслуговує Укрзалізницю і відшиває для пасажирів матраци і ковдри. Долучили також місцевих підприємців. Вони шили у терміновому порядку ковдри для наших солдатів», – говорить депутатка.
Паралельно Вікторія Нагорна разом з іншими волонтерами налагоджувала логістику щодо перевезення і сортуванням гуманітарної допомоги від закордонних благодійників. На перших порах передавали усе: від макаронів до ліків і підгузків. Депутатка зізнається, досі не розуміє, як доброчинці знаходили її номер телефону.
Другий напрямок волонтерства Вікторії Нагорної – підтримка бізнесу, адже економіка країни має працювати. Тут відіграв роль досвід роботи з персоналом. Вона – приватна підприємиця і надає послуги саме у сфері HR.
«До нас приїхало багато внутрішньо переміщених осіб і ми розуміли, що їм потрібна робота на новому місці. Тому створили телеграм-канал для пошуку роботи, який працює і на сьогодні. Там роботодавці розміщують актуальні вакансії. Зараз на канал підписано близько 7 тисяч осіб. В усіх комунальних закладах, де жили переселенці, ми розміщували QR-код з посиланням на цей канал», – розповідає пані Вікторія.
Як рекрутерка вона проводила тренінги для переселенців, які шукали роботу. А для релокованого бізнесу організовувала презентації, щоб познайомити підприємців. Проводила тренінги, як шукати персонал, пояснювала особливості місцевого менталітету працівників.
«Наприклад, для західного регіону дуже важливі релігійні свята. Релокованому бізнесу треба розуміти, що на День архангела Михаїла працівники можуть не вийти на роботу (будівельна, агросфера). Це нормальне явище. Така специфіка нашого регіону. У нас швидше вийдуть на державне свято, як-от на 8 березня, але на Михайла не працюватимуть», – зазначає пані Вікторія.
Зараз Вікторія Нагорна проводить тренінги для військовослужбовців та їхніх сімей щодо відкриття і ведення власної справи. Цей проєкт запустила громадська організація «Нова енергія». Вона ж і виділяє грантові кошти на старт бізнесу.
«Маю під опікою два харківські бізнеси. Підприємці хочуть у нас поставити на ноги свою справу. Для цього їм потрібен персонал і треба налагодити всі внутрішні процеси. Також є ще виробництво з Каховки. Їм дивом вдалося вивести обладнання з окупованого міста. Зараз підшуковуємо приміщенням для їхніх потужностей», – розповідає Вікторія Нагорна.
Депутатка додає: як у лютому, так і зараз, у листопаді всі українці хочуть допомагати, всі хочуть бути долучені до перемоги. Це спостерігає у себе на окрузі.
«Спілкуюся з виборцями і бачу, що вони хочуть підтримки і віри в майбутнє, а ще участі. От нещодавно говорила з жінкою в літах. Вона каже: «У мене син на війні. Хочу допомагати, а не знаю, як». А я згадала, що у нас роблять сухий борщ для захисників на передову. Та й розповіла про цю ініціативу і кажу: «сушіть петрушку на борщі». То вона аж ожила й інших дачників зі свого будинку підключила. Просто людей часом треба спрямовувати», – говорить пані Вікторія.
Ця публікація підготовлена у межах проєкту «Підтримка жіночих ініціатив під час війни в Україні», який реалізовує ГО «Українська жіноча демократична мережа» за підтримки Міжнародного республіканського інституту та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Мета публікацій – розповісти історії жінок, які працюють під час війни та допомагають приближувати перемогу України.
