By Київ. 5 жовтня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Верховна Рада України спростила процедуру списання втраченого в бою військового майна.
Ухвалення законопроєкту №10039 про внесення відповідних змін до закону “Про правовий режим майна у Збройних силах України” за основу і в цілому підтримали 302 народних депутати на пленарному засіданні в четвер, повідомила співголова фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко.
Цей документ дозволяє командирам військових частин списувати майно (крім зброї) вартістю до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1,7 млн грн) шляхом спрощеної процедури.
За словами Геращенко, це необхідно через часті втрати і пошкодження майна під час обстрілів.
“Списання військового майна здійснюється наказом командира військової частини за поданням комісії. Командири приймають рішення про затвердження або відмову у затвердженні єдиного акту у двадцятиденний строк”, – уточнила парламентарійка у своєму телеграм-каналі.
Раніше ініціатор документа, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко (фракція “Голос”) у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” пояснював, що ухвалення законопроєкту дасть змогу розширити номенклатуру списання втраченого військового майна командирам військових частин, а також унеможливить необхідність додаткового узгодження процедури з правоохоронними органами.
“Насамперед ми розширюємо номенклатуру списання, завдяки чому командири частин зможуть списувати майно різної номенклатури на суму в 1,7 млн грн, притому що раніше не змогли списати, наприклад, медичне майно або засоби зв’язку. Ба більше, списувати майно командир зможе без додаткового звернення до правоохоронних органів. Хоча до цього обов’язковим було узгодження з Державним бюро розслідувань (ДБР) і Військовою службою правопорядку (ВСП). У напрацьованому законопроєкті ми це прибираємо”, – зазначав парламентарій.
Крім того, за словами Костенка, законопроєкт передбачає, що комісія у складі бригади зможе списувати втрачене в бою майно “одним актом за наявності свідчень учасників подій”.
Законопроєкт №10039 був зареєстрований групою народних депутатів 13 вересня. Крім Костенка, співавторами законопроєкту стали також близько 40 членів різних фракцій і груп парламенту, зокрема Федір Веніславський, Олександр Завітневич, Мар’яна Безугла (“Слуга народу”), Ірина Фріз, Олексій Гончаренко (“Європейська солідарність”), Роман Лозинський, Соломія Бобровська, Сергій Рахманін (“Голос”), Михайло Цимбалюк (“Батьківщина”), Лариса Білозір (“Довіра”).
Джерело: https://t.me/irynagerashchenko/10485
