By З початку ХХІ століття американські мегаполіси Нью-Йорк, Чикаго, Сан-Франциско, Маямі активно впроваджують технологічну концепцію «відкрите місто» (Open City). Спочатку це була архітектурна концепція, спрямована на удосконалення дизайну міст, який би сприяв відкритості та прозорості взаємодії між міською владою й городянами шляхом створення загальнодоступних просторів для покращення комунікації та доступу до інформації. Однак, досить швидко домінуючим став інший підхід – технологічний. Він спрямований на використання Інтернету та інноваційних технологій для розробки відкритих демократичних систем управління і широкого залучення громадськості до вирішення проблем міст.
Спираючись на нього, Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» дослідив динаміку відкритості Харкова і той досвід американських мегаполісів, який Харків має впроваджувати, щоб стати «відкритим містом».
Харків: динаміка відкритості
Рівень інформаційної відкритості та сервісного забезпечення взаємодії влади з громадськістю в міських громадах Харківської області Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» вже досліджував у 2020 році. Харківську міську громаду ми тоді віднесли до громад середнього рівня відкритості. Тож варто з’ясувати, що змінилося впродовж трьох років і чи стала Харківська міська рада більш відкритою для громадської участі, чи надає харків’янам більше доступної, систематизованої й прозорої інформації про свою діяльність.
Тематичного розділу, присвяченого роботі з громадськістю, на офіційному сайті Харківської міської ради не було в 2020 році, немає і в 2023-му. У підрозділі «Громадські слухання» розділу «Документи» дата останньої публікації також не змінилася – 29.12.2018 р.
Жвавіше виглядають громадські обговорення у формі електронних консультацій. У жовтні 2023 року обговорюється актуальне питання про перейменування залізничної станції «Харків-Балашовський» на «Харків-Слобідський». Інформація про інші обговорення недоступна. З’явився розділ меню «Прес-центр», однак його підрозділи «Анонси» та «On-line трансляції» – поки порожні, «On-line конференції» – взагалі недоступний. В сервісі «Електронне місто» опцій для громадської участі не додалося, а підрозділ «Електронне самоврядування в місті Харкові» – недоступний.
На сайті додали сервіс для збору пропозицій щодо перейменування топонімів із повідомленням про те, що всі пропозиції будуть опрацьовані й винесені на сесію міської ради. Це відносно новий сервіс, що передбачає громадську участь. Крім того, з’явилася «Карта звернень громадян у Харківську міську раду», яка теж поки що недоступна. Є кілька нових розділів, в яких надають актуальну для містян інформацію: «Геопортал Харкова», «Підприємництво та споживчий ринок міста Харкова», «Програма «Відновидім»» тощо. Вони, звісно, важливі з точки зору інформування громадян про доступні програми й послуги, але не стосуються громадської участі.
Загалом аналіз розділів сайту та їх змістовного наповнення показує, що ступінь відкритості діяльності міської влади та рівень сервісного забезпечення громадської участі за останні 3 роки суттєво не підвищилися. Звісно, перейменування топонімів – питання актуальне з міркувань декомунізації й окремий сервіс доцільний. Однак, як мінімум, не менш важливим виглядає питання пріоритетів щодо витрат коштів міського бюджету в умовах повномасштабної війни. Вірогідно, багато харків’ян готові висловити свої позиції щодо пріоритетності витрат, наприклад, на красиві клумби чи на посилення територіальної оборони. Питання сучасного відновлення зруйнованих війною об’єктів, післявоєнної відбудови Північної Салтівки та інших масивів у різних районах міста також заслуговують на громадську участь і потребують створення окремих сервісів не менше, ніж топоніми.
Кейси мегаполісів США
У багатьох американських мегаполісах є численні веб-сайти та платформи, які надають громадянам величезний масив відкритих даних та забезпечують можливості для містян висловлювати свої думки й позиції з різних питань життя міст і брати участь у прийнятті рішень. Проте, умовно ці сайти можна розділити на два групи. Перша – це сайти більшою мірою інформативні. Вони містять вичерпну інформацію про різні аспекти життя міст і діяльність міської влади у відповідних сферах, а також, деякі сервіси для громадської участі. Але на першому місці все ж інформування, тож їх можна назвати інформаційно-учасницькими. Друга – це більш спеціалізовані сайти саме для громадської участі, хоча, звісно, тут також присутня інформативна складова. Їх можна назвати учасницько-інформаційними. Спершу приділимо увагу кейсам сайтів першої групи. У Нью-Йорку це NYC Open Data, у Чикаго – Chicago Data Portal, у Сан-Франциско – SF OpenData, у Майамі – Miami Open Data. Вони досить схожі за структурою й принципами інформаційного наповнення, тому проілюструвати особливості сайту відкритого міста можна на прикладі будь-якого з них. Ми обрали для цього сайт Нью-Йорка, який відрізняється більшою кількістю відкритої інформації.
Створенню сайту NYC Open Data передувало прийняття у 2012 році закону про відкриті дані Нью-Йорка. Оскільки сайт містить великі масиви інформації в різних розділах і їх наповнюваність щоденно збільшується, громадян спочатку інформують про те, як знаходити потрібні дати і брати участь у обговоренні питань.
Крім того, першим із документів доступний документ «Відкриті дані Нью-Йорка – Звіт про хід виконання за 2023 рік». Кілька його розділів дають детальну інформацію про роботу з відкритими даними і їхнє використання владою та мешканцями міста. Наприклад, у розділі «Відкриті дані в цифрах» є статистика і тематика запитів від громадськості, інша візуалізована інформація, що дає розуміння про важливі для містян питання.
Джерело: сайт «NYC Open Data».
Для зручності пошуку набори даних представлені за категоріями. Наприклад, за категорією «Міська влада» на 25 сторінках сайт видає 880 результатів. Інформація в кожному наборі даних подається в зручному форматі. У підрозділах окрім назв наборів даних дають їх короткий опис, а детальну інформацію користувач отримує, коли відкриває посилання. Набори даних постійно оновлюються й переміщаються на перші позиції по мірі оновлення. При цьому, стабільно на перших позиціях залишаються, зокрема, «Список державних службовців», «Останні контракти» тощо.
Актуальність списку державних службовців забезпечується тим, що кожне міське управління зобов’язане подавати перелік державних службовців, які мають суттєві повноваження щодо політики, до Ради з питань конфліктів та інтересів. Адже державний службовець, який наділений великими повноваженнями, повинен мати незалежні судження й позиції.
Джерело: сайт «NYC Open Data».
У наборі даних «Останні контракти» управління загальноміських закупівель запрошує укладати контракти на закупівлю товарів і послуг від імені установ міста та повідомляє про них.
Джерело: сайт «NYC Open Data».
Варто відмітити, що набори даних містять багато інформації, яка стосується фінансів, контрактів, закупівель. Наприклад, набір «Хороші дані про закупівлю їжі» містить перелік продуктів харчування, закуплених містом із детальними характеристиками: опис, вага, ціна, кількість товару, міські відділи, що здійснили закупівлю і її мета. Набір «Відстеження бюджету федеральних стимулів IBO та витрат (ARPA та CRRSAA)» представляє багато даних про бюджет і витрати на різноманітні міські ініціативи й програми під час пандемії Covid-19. Надається детальна інформація про витрати на роботу міських установ, на програми захисту мешканців Нью-Йорка в період пандемії, на додаткові соціальні послуги. Також вказуються джерела фінансування, його обсяги і цільові призначення. Набір «Контракти Департаменту молоді та розвитку громади (DYCD)» інформує про усі контракти Департаменту, включаючи суми фінансування, дані про реєстрацію контрактів тощо.
Привертає увагу детальне інформування містян про бюджетний процес. У наборі даних «Управління та бюджет мерії» представлений широкий спектр даних – від бюджетних доходів і витрат, фінансових планів – до інформації про бюджетні запити громадської ради.
Джерело: сайт «NYC Open Data».
Щомісяця оновлюється «Попередній звіт міського голови про витрати та бюджет».
Джерело: сайт «NYC Open Data».
Сервіси для громадської участі є у розділі сайту «Будемо на зв’язку». З їх допомогою містяни можуть подати запит, задати запитання до будь-якої міської служби чи повідомити про проблеми в місті/районі, отримати різноманітні міські документи.
Також є окремі спеціалізовані сервіси. Наприклад, претенденти на посади в міських службах та містяни можуть отримувати актуальну інформацію про результати іспитів на державну службу. Це робить відкритим процес формування кадрового складу цих служб. Адже кожен мешканець міста може бачити конкурсні бали кандидатів і потім відстежувати у переліках державних службовців, чи дійсно посади отримали претенденти із найвищими балами.
Крім сайтів з відкритими даними, в цих містах є окремі платформи для громадської участі. Використовуючи відповідні сервіси, містяни можуть брати участь у громадських обговореннях різних міських проєктів і планів розвитку міст, у процесі розподілу міських бюджетів, пропонувати громадські ініціативи та голосувати. У Нью-Йорку – це сайт «NYC Engage». Розділи меню сайту вказують на те, що він є, передусім, платформою для організації віддаленої/дистанційної участі містян у публічних зустрічах і слуханнях, для проведення гібридних та особистих зустрічей.
Містяни можуть бути присутніми на зустрічах не лише в ролі слухачів, а й віддалено виступати на відкритих засіданнях і зустрічах. Є інструкції, як приєднатися до віддаленої зустрічі з різних ґаджетів, з анонсуванням свого виступу на зустрічі чи без нього. Для містян доступний календар майбутніх зустрічей, а також, інформація про минулі зустрічі. Для зручності користувачів інформація подається окремими тематичними блоками. Наприклад, у блоці «Громадська активність Нью-Йорка» із розділу інформації про минулі зустрічі можна через пошук знайти, наприклад, багато даних із різних джерел про участь мешканців Нью-Йорка у вирішенні різноманітних проблем міста і статистику участі. Є сервіс для відправлення заявок на участь у зустрічах, відгуків, запитань та коментарів.
У Сан-Франциско для забезпечення громадської участі створили сайт «SF City Hall». Перша особливість його налаштування в тому, що повідомлення у яскравих картинках про найближчі події за участі громадськості доступне відразу при вході. Далі розміщена детальна інформація про слухання у різних комісіях. Тут можна переглянути порядок денний слухань, у меню «дивитись оn-line» – побачити розклад трансляцій відкритих слухань та тематичних TБ-програм, переглянути їх.
Для комісій детально розроблені процедури і правила віддалених слухань, що включають, в тому числі, правила участі громадськості. На сайті є зручний сервіс для пошуку інформації про проєкти в районах міста та ознайомлення із відповідними документами. Для найбільш проблемної громади міста Сан-Франциско навіть створено окремий розділ меню, в якому розміщуються плани дій, інформація про ініціативи та проєкти, про стратегічні пріоритети, необхідні інструкції щодо участі у громадському плануванні.
Сайт «Miami-Dade County» можна назвати платформою для громадської участі в бюджетному процесі, оскільки він помітно відрізняється від попередніх саме бюджетними акцентами. Інформація, що стосується бюджетів, подається систематизовано, в доступному форматі. У підрозділі «Архів бюджету» доступні бюджети за попередні роки. В окремі підрозділи винесені бюджет на поточний фінансовий рік та пропонований бюджет на наступний рік. Поточний бюджет представлений за стратегічними напрямами. Наприклад, у підрозділі «Формулювання політики» є інформація про бюджети департаментів та офісів. Крім того, бюджетна інформація систематизована за цільовим призначенням у підрозділах «Громадська безпека», «Транспорт», «Відпочинок та культура» та в інших. Також мешканці Маямі можуть ознайомитись із усіма ініціативами міського голови і скористатися чатом для зворотного зв’язку. Сервіси для зворотного зв’язку є у кожному розділі.
Висновки та рекомендації
Порівняння сайту Харківської міської ради станом на 2020 та 2023 роки показує, що інформаційне наповнення дещо збільшилося. Проте ступінь відкритості й прозорості діяльності міської влади суттєво не підвищився. Нові сервіси для громадської участі не забезпечують участь громадськості у важливих процесах, передусім, у бюджетному. Водночас, саме відкритість влади та участь громадськості у прийнятті рішень в основних сферах життєдіяльності є необхідною умовою і для повернення багатьох містян, і для післявоєнної відбудови Харкова.
Досвід американських мегаполісів дає багато корисних кейсів, які вже зараз варто адаптувати й впроваджувати. Сайт Харківської міської ради потрібно наповнювати наборами даних, які мають надавати харків’янам інформацію у зручному форматі про усі сфери діяльності міської влади. Набори відкритих даних на сайті Нью-Йорка та розділ сайту «Відкриті дані в цифрах» дають чітке уявлення про те, які саме дані найбільше цікавлять містян. Звісно, у пріоритетних перебувають питання щодо формування міського бюджету та бюджетних витрат. Тому потрібний великий масив відкритих даних, що висвітлюють бюджетний процес.
Зважаючи на стрімке збільшення інформації, що стосується різних сфер життя великого міста, є потреба у систематизації даних. Найбільш доцільним принципом систематизації виглядає представлення наборів даних за категоріями, як на сайті «NYC Open Data».
Крім того, на сайті міської ради має бути окремий розділ із сервісами для громадської участі у вирішенні різних питань життя міста. Ці сервіси повинні забезпечувати можливості для участі оn-line – у слуханнях, зустрічах, обговореннях, голосуваннях. Звісно, потрібна й міська нормативна база, розроблені процедури для цих форм громадської участі.
Адаптація та впровадження кращих кейсів американських мегаполісів надасть можливість спроектувати оптимальну модель «відкритого міста» з багатьма опціями для громадської участі й почати впроваджувати її вже зараз.
Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».
Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».
