By Менторство та коучинг набирають все більшої популярності у громадському секторі. Їх замовляють для посилення організаційної спроможності команд і покращення продуктивності представників цільової аудиторії грантових проєктів.
На жаль, не завжди потребу в запровадження менторства та коучингу для учасників проєктів розуміють донори. Також часто хибні очікування щодо ролі ментора та коуча мають проєктні менеджери. Водночас більшість представників цільової аудиторії проєкту не мають досвіду користування цими послугами.
Тому як менторка з п’ятирічним досвідом, авторка близько 10 реалізованих проєктів, в яких активно запроваджувалися обидві послуги, хочу пояснити різницю між менторством та коучингом і розповісти про підводні камені, що можуть стати на заваді ефективній інтеграції таких послуг у громадські проєкти.
Сподіваюся, що подані в цій статті висновки та поради вмотивують вас запроваджувати коучинг і менторство та допоможуть уникнути помилок під час планування коучингових і менторських сесій для цільової аудиторії вашого проєкту, підкреслять унікальність і силу кожного інструмента.
Чим менторство відрізняється від коучингу
Менторство — це спосіб передачі професійного досвіду, розвитку певних компетенцій. Ментором може бути особа, яка сама досягла значних успіхів у певній сфері, і особистий приклад, допомога, підтримка якої можуть служити важливим мотиваційним фактором для тих, кого ця особа наставляє.
Ментор надає знання, які стають інструментами для вирішення проблем у професійній сфері, і він обов’язково є професіоналом, який знає, як це робити. Це людина, компетентна в отриманні результату в певних питаннях. Ментор радить, як зробити краще, рекомендує, підтримує.
Натомість коуч — це людина, яка допомагає іншим відшукати в собі внутрішній потенціал, ресурси, мотиви на основі наявного досвіду, знань і вмінь. Основними компетенціями коуча є здатність створювати атмосферу довіри, безпеки та підтримки, активне слухання та партнерство, сприяння прогресу клієнта, розвиток його усвідомленості, відповідальності за прийняті рішення та здійснення практичних кроків. При цьому, на відміну від ментора, коуч не підказує, не радить, як зробити краще.
Більш детально про різницю між менторством, коучингом, а також психотерапією, тренерством і наставництвом я вже розповідала у цьому вебінарі.
Обговорення відмінностей менторства та коучингу з головою ГО ОГІЦ Любов Кан (праворуч на фото)
Про дієвість інструментів на двох прикладах
Перший проєкт втілювався для жінок-ВПО та місцевих представниць громад Кіровоградської та Полтавської областей у другій половині 2022 року. Для тих, хто був готовий рухатися вперед і досягати своїх цілей, запровадили коучингову підтримку. Упродовж проєкту надано 268 коучингових годин для 73 жінок-лідерок.
Аналізуючи цей досвід, можу сказати, що, по-перше, далеко не всі жінки розуміли, чого очікувати від співпраці з коучем, чим саме він може їм допомогти. Тому в перші місяці проєкту команді довелося провести ґрунтовну просвітницьку кампанію, організувати низку демонстраційних і групових коуч-сесій, щоб познайомити потенційних клієнтів з інструментом.
По-друге, далеко не кожна учасниця була готова до роботи з коучем, часто рухатися вперед заважали психологічні травми, стрес, труднощі, пов’язані з адаптацією в нових умовах життя. І щоб не залишати жінок сам на сам із цими проблемами, для роботи з ними запрошували психолога, а в деяких ситуаціях — і психотерапевта. Більшість учасниць змогли повернутися до співпраці з коучем лише тоді, коли відновили своє ментальне здоров’я.
По-третє, для ефективної роботи з коучем потрібно передбачити час: у середньому для досягнення однієї немасштабної цілі клієнткам знадобилося 6-8 сесій упродовж 2 місяців. Ще краще, коли співпраця триває від 3 до 6 місяців, і клієнтці вдається дійсно змінити патерни поведінки, досягти результатів і закріпити їх.
Щодо менторства, то до цього проєкту залучили проєктну менеджерку. Упродовж 82 годин вона метнорила спільноти та молоді громадські організації, які щойно утворилися у громадах, допомагала саме з написанням грантових заявок. І цей досвід став успішним не тільки тому, що вона була залучена до відбору грантових конкурсів, розробки релевантних проєктних пропозицій, які відповідали пріоритетам конкурсу, до їх редагування та вдосконалення. Великим плюсом стало й те, що менторка допомогла розробити фінансову стратегію, надавала рекомендації щодо покрокового здобуття грантової історії, знайомила менті з представниками донорів, залучала їх на конференції, освітні заходи, де вони мали можливість себе проявити, сформувати репутацію.
Менторська онлайн сесія з командою БО “Майбутнє будуємо разом”
Другий проєкт передбачав онлайн навчання для 30 жінок, які пройшли конкурсний відбір, мріють і діють для запуску власної справи. Очікувалося, що в результаті проходження курсу, який складався з 10 онлайн занять, принаймні половина учасниць напишуть бізнес-плани та змагатимуться за стартовий капітал, взявши участь у діючих грантових конкурсах для малого бізнесу.
У цьому проєкті були передбачені водночас менторські та коучингові послуги. І якщо говорити відверто, то менторський супровід тут відіграв одну з вирішальних ролей. Адже одна справа — слухати вебінари, а інша — практично розробляти свій бізнес-план, радитися з ментором під час формування власного асортименту товарів/послуг, аналізу ринку, ціноутворення, розробляти презентацію та готуватися до пітчингу ідей.
Щодо коучингових послуг, то вони прекрасно доповнювали роботу ментора, оскільки коуч допомагав жінкам долати синдром самозванця, страхи, невпевненість у собі, прокрастинацію, визначати істинні мотиви запуску власного бізнесу, розставляти пріоритети та крок за кроком рухатися до своїх цілей.
Менторка зі свого боку допомагала з розробкою бізнес-плану, тестуванням бізнес-гіпотез, формуванням фінансової моделі, підготовкою презентації бізнес-ідей.
В результаті надані в комплексі коучингові та менторські послуги неабияк підсилили результати проєкту, допомогли не тільки досягти, а й перевершити очікування проєктних менеджерів.
Я б рекомендувала доповнювати онлайн навчання менторським і коучинговим супроводом практично у 100 відсотках випадків, адже, як показує практика, завдяки цьому учасниці онлайн програм підтримують свою мотивацію і вдвічі частіше досягають поставлених цілей.
А от що б я змінила, так це таймінг менторського супроводу під час планування проєкту: я би точно не ділила час за принципом «рівноцінно щомісячно — однакова кількість годин зайнятості». Бо насправді в перші місяці кількість звернень є мінімальною — але, чим ближче до терміну здачі бізнес-плану та пітчингу ідей, тим більше наростає інтенсивність співпраці з ментором. Тому для першого етапу варто планувати менше годин, а вже на другого і третього — більше.
Щодо співпраці з коучем, то тут доцільно спочатку планувати меншу кількість годин тільки тому, що учасникам потрібен час для знайомства з коучингом як з інструментом.
Підготовка менті до захисту розробленого бізнес-плану під час пітчингу
Замість висновків
Отже, узагальнюючи свій досвід надання менторських та коучингових послуг у громадських проєктах, подаю кілька практичних порад:
- Краще залучати не одного коуча та ментора, а декількох. Навіть з огляду на те, що часто навіть професійний коуч або ментор з особистісних причин може не підійти тій чи іншій учасниці проєкту. Тому важливо мати пул спеціалістів і давати людям вибір, щоб вони знайшли саме свого.
- У освітніх проєктах, де більшість учасників працюють, важливо, щоб вільні години, які пропонують коуч і ментор, були переважно вечірніми, а розклади зустрічей містили вихідні або святкові дні.
- Щодо технічної організації процесу, раджу створювати окремий Гугл-календар для експертів, куди вони вноситимуть вільні години, а учасники зможуть самостійно обирати час. Це дуже зручно для керівника та координатора проєкту, особливо на старті, поки графік устатковується. Познайомившись ближче, експерти зазвичай напряму з клієнтами узгоджують графік на весь термін взаємодії.
