By Проаналізувавши чинне законодавство України, можна дійти висновку, що знищені об’єкти нерухомого майна – це об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним.
До таких відносять:
а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;
б) об’єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
в) складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення в об’єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.
Визначення ж пошкоджених об’єктів нерухомого майна можна знайти в п.п. 2 п.3 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380, а саме:
Пошкоджені об’єкти нерухомого майна – об’єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та пошкоджені внаслідок бойових дій, та можуть бути відновлені шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, відновлення яких є економічно доцільним.
Зокрема, до пошкоджених об’єктів зараховуються:
а) будівлі (зокрема спільне майно багатоквартирного будинку (приміщення загального користування (місця загального користування), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території);
б) складові частини будівлі, споруди (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які є самостійними об’єктами нерухомого майна;
в) об’єкти будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
г) складові частини об’єктів, визначених абзацом четвертим цього підпункту (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є самостійними об’єктами нерухомого майна;
д) лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (зокрема лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури).
Увага! І знищене, і пошкоджене майно мають спільну ознаку: вони пошкоджені чи стали непридатними внаслідок бойових дій на території України.
Головна відмінність між пошкодженим та зруйнованими об’єктами нерухомості полягає в тому, що відновлення останніх є або економічно недоцільним або неможливим. Якщо ж об’єкт нерухомого майна можна відновити і ціна такої відбудови не буде рівнозначна побудові нового будинку – він визнається пошкодженим, а не зруйнований.
Важливо! При виникненні спору між власником і комісією до якої категорії віднести будинок – пошкодженого чи знищеного – варто скористатися послугами технічного фахівця та замовити послугу з інструментального обстеження та надання технічного висновку про стан конструкцій приватного житлового будинку (квартири). Але варто також зазначити, що такі дослідження відбуваються як правило за рахунок власника такого житла.
Фото: https://pravo.ua/
_______________________________________________________________
Повідомлення створене у рамках проекту, який впроваджує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги у співпраці з Данською радою у справах біженців (DRC) завдяки фінансуванню від Гуманітарного фонду для України. Проте висловлені погляди та думки належать лише автору (авторам) та не обов’язково відображають погляди Гуманітарного фонду для України або Данської ради у справах біженців. Ні Гуманітарний фонд для України, ні DRC не можуть нести за них відповідальність.
