By Ніякі відшкодування і сатисфакція РФ не повернуть загиблих мирних мешканців і воїнів, які змушені стати на захист своєї країни від агресора, а також зруйновного життя мільйонів українців. Проте відновлення справедливості вимагає того, щоб агресор поніс відповідальність за завдане Україні горе і відшкодував збитки за колосальні руйнування.
Україною розглядаються всі можливі способи відшкодування РФ завданих збитків економіці і постраждалим людям.
Репарації
У минулому столітті була практика відшкодування шкоди шляхом накладання репарацій – держава-агресор виплачувала компенсаційні виплати, встановлені мирним договором або іншим міжнародним актом.
Історія призначення репарацій у новітній час починається з Версальського договору, за яким Німеччина, зазнавши поразки у Першій світовій війні, сплатила 132 мільярди золотих марок. Виплати завершені у жовтні 2010 року.
Також на Німеччину було накладено великі репараційні зобов’язання після завершення Другої світової війни.
Зважаючи на те, що збройний конфлікт триває, Україна змушена шукати інші шляхи відшкодування завданої агресором шкоди.
Компенсації
Існують перешкоди для використання Україною існуючих інструментів Організації Об’єднаних Націй щодо отримання компенсації.
Генеральна Асамблея ООН 14 листопада 2022 року проголосувала за резолюцію «Сприяння правовому захисту та відшкодуванню за агресію проти України», якою визнала, що РФ має бути притягнута до відповідальності за будь-які порушення міжнародного права, міжнародного гуманітарного права та права прав людини в Україні або проти неї, а також створення механізму компенсації Україні Однак відповідно до статті 10 Статуту ООН, Генеральна Асамблея може давати лише рекомендації членам ООН або Раді Безпеки. Єдиними резолюціями, які мають потенціал бути юридично обов’язковими, є ті, які приймає Рада Безпеки.
Така модель була успішно використана для Кувейту. У 1990 році Радою Безпеки ООН було ухвалено низку важливих резолюцій із засудження іракського вторгнення до Кувейту, ухвалено жорсткі економічні і військові санкції проти агресора, фактично надано дозвіл на застосування для звільнення Кувейту міжнародного контингенту. Навесні 1991 року відповідно до резолюції 687(1991) створено Компенсаційну комісію ООН як допоміжний орган Ради Безпеки, яка розглядала заяви та виплатою компенсацій за втрати і збитки, завдані Кувейту внаслідок іракського військового вторгнення і окупації. Кошти для виплат були взяті з Компенсаційного фонду ООН, що наповнювався коштами від уряду Іраку та відсотками від експортних продажів іракської нафти: спочатку відраховувати 30 % від експорту нафти та нафтопродуктів, а потім її скоротили до 5%.
Для України на сьогодні використання цього механізму є мало перспективним, адже РФ є постійним членом Ради Безпеки і має можливість блокувати його рішення.
Відшкодування за рішенням Міжнародного суду ООН.
Міжнародний суд ООН відповідно до статті 36 Статуту розглядає заяви щодо будь-якого порушення міжнародного права, у т.ч. характеру та розмірів відшкодування, що належить за порушення міжнародного зобов’язання.
Прикладом застосування цієї статті є рішення Міжнародного суду ООН про виплатити Угандою Демократичній Республіці Конго (ДРК) 325 мільйонів доларів компенсації за її причетність до окупації територій країни. Водночас слід зазначити, що рішення прийнято у лютому 2022 року, тоді як ДРК ще у 1999 році порушила справу проти Уганди за акти збройної агресії, вчинені проти неї та її громадян.
Попри те, що справи розглядаються тривалий час, Україна використовує цей механізм міжнародного захисту, подавши у 2017 році до Міжнародного суду ООН заяви щодо порушення Росією положень Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 року і Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 року, а 26 лютого 2022 року – про порушення положень Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.
Навіть за позитивного для України рішення, у Міжнародного суду ООН відсутні важелі для примусу РФ щодо його виконання. Адже стаття 94 Статуту ООН передбачає, що у разі невиконання однією стороною зобов’язань в рамках рішення суду, то інша сторона може звернутися до Радбезу ООН, в якому знов ж таки Росія має право вето.
Відшкодування за рішенням Міжнародного кримінального суду (МКС.)
Згідно зі статей 75 Римського статуту МКС може у відповідь на прохання або, за виняткових обставин, з власної ініціативи визначити у своєму рішенні масштаби й розмір будь-якої шкоди і збитків, заподіяних потерпілим або їхнім правонаступникам, винести постанову безпосередньо стосовно особи, визнаної винною, про відшкодування шкоди потерпілим або стосовно потерпілих у належній формі, включаючи реституцію, компенсацію та реабілітацію або постанову про виплату суми в порядку відшкодування збитків до Цільового фонду МКС.
У 2017 році, Судова палата ІІ МКС прийняла рішення про присудження індивідуального та колективного відшкодування жертвам злочинів, скоєних Жерменом Катангою під час збройного конфлікту у 2003 році в районі Ітурі ДРК. За три роки до цього, у 2014 році МКС визнав Катангу винним у злочині проти людяності (вбивство) та за чотирма пунктами обвинувачення у військових злочинах.
Складність використання Україною цього механізму полягає в тому, що рішення про відшкодування шкоди виноситься після обвинувального вироку. Попри видачу прокурором МКС ордеру на арешт Путіна, згідно зі статтею 63 Римського статуту він має бути присутнім на судовому розгляді фізично або, за виняткових обставин, з використанням засобів зв’язку. Враховуючи, що Кремль не визнає рішення МКС, перспективи розгляду цієї справи поки що є примарними. Як і відшкодування збитків, оскільки ордер на арешт видано за підозрою у незаконному примусовому переміщенні українських дітей з окупованих територій України до Росії.
Відшкодування за рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Після широкомаштабного вторгнення РФ на територію України 16 березня 2022 року її було виключено з Ради Європи. У зв’язку з цим ЄСПЛ має компетенцію розглядати заяви проти РФ щодо її дій або бездіяльності, які можуть становити порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у т.ч. щодо присудження компенсації збитків внаслідок подій, якщо вони сталися до 16 вересня 2022 року
Перепоною для відшкодування є й те, що Державна дума РФ ухвалила рішення, що Росія не буде виконувати рішення ЄСПЛ, прийняті після 15 березня 2022 року.
Україна продовжує використовувати можливості ЄСПЛ і 23.06.2022 Урядом подано до ЄСПЛ десяту міждержавну заяву «Україна проти Росії (Х)» щодо найважчих порушень РФ Конвенції, серед яких порушення права на захист власності (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).
Міжнародний компенсаційний механізм.
Зважаючи на існуючі перепони, Україна на підставі резолюції Генасамблеї ООН «Сприяння правовому захисту та відшкодуванню за агресію проти України» просуває ідею створення міжнародного компенсаційного механізму. Такий механізм матиме елементи:
– Міжнародний реєстр збитків;
– Компенсаційну комісію, яка повинна розглядати заяви про відшкодування збитків, завданих агресією РФ на території України;
– Компенсаційний фонд, з якого будуть здійснюватися виплати;
– Механізм виконання прийнятих Компенсаційною комісією рішень.
Перший крок на шляху створення цього механізму зроблено: 12 травня 2023 року на 1466-му засіданні заступників міністрів прийнято Резолюцію CM/Res(2023)3 про створення Розширеної часткової угоди про реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Про створення Реєстру оголошено на Саміті Глав Держав та Урядів Ради Європи, що відбувся у Рейк’явіку 16-17 травня 2023 року і тоді ж оголошено про намір доєднатися до його створення представниками 40 країн.
Найважче буде створити Компенсаційний фонд. Державні та приватні російські активи за кордоном, значна частина яких уже заморожена, могли б стати джерелом його наповнення. Однак на державні активи РФ поширюється імунітет держави, який захищає це майно від конфіскації у судовому порядку відповідно до Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власність. А активи осіб, щодо яких застосовано санкції, можуть бути конфісковані та передані Україні шляхом використання правових механізмів країн, де вони знаходяться, але наразі такі можливості відсутні. Лише Канада і США у 2022 році змінили національні законодавства, що дозволяє здійснити конфіскацію майна підсанкційних активів осіб за умов доведення їхньої участі чи підтримки агресії проти України.
Не чекаючи отримання компенсації від РФ, Україна формує національний механізм компенсації за пошкоджене та знищене майно внаслідок збройного конфлікту. Серед джерел фінансування компенсації Урядом України визначено Фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури, кошти державного та місцевих бюджетів, кошти МФО, інших кредиторів та інвесторів, міжнародна технічна допомога, поворотна або безповоротна фінансова допомога, а також репарації або інші стягнення з РФ.
Україна вже здійснює конфіскацію в межах накладення на особу санкцій і в межах кримінального провадження, а також шляхом примусового вилучення об’єктів права власності РФ та її резидентів. Однак для відновлення зруйнованого і компенсації шкоди українцям цього недостатньо.
Значні активи РФ і росіян знаходяться за кордоном, тому так важливо залучення всіх можливих міжнародних механізмів, зокрема двосторонніх угод з конкретними країнами, поширювати перший рішення суду та прокуратури США про передачу Україні конфіскованих США активів підсанкційного російського олігарха Костянтина Малофєєва, якого за звинуваченнями в ухиленні від санкцій.
Довідково:
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини (helsinki.org.ua).
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ЕЦПЛ.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
