By Україна сьогодні переживає унікальний досвід не тільки через одну з найжорстокіших війн в історії нашого століття, а й через повернення ветеранів до цивільного життя. Щоб ця інтеграція була успішною, надважливо застосовувати передовий досвід фахівців різних сфер, а також емпатичність, терплячість та розуміння.
У цьому матеріалі, який створено в межах адвокаційної кампанії, що проводить Мережа правового розвитку в партнерстві з гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки Чеської агенції розвитку, ми шукаємо відповіді на ключові запитання: які спеціалісти можуть допомогти ветеранам та їхнім сім’ям отримати належну підтримку та допомогу на шляху до цивільного життя? Як пережити жахи війни, які їм довелося пройти, відновити своє ментальне і фізичне здоров’я, а також реалізуватися — знайти гідну роботу за покликанням?
Військові та демобілізовані, які, ризикуючи життям, відстоювали територіальну цілісність України, повертаються додому іншими людьми. На цьому акцентують увагу чимало спеціалістів, зокрема військовий психолог, автор ютуб-каналу «У моїй голові» Андрій Козінчук. За його словами, людина пережила певний досвід, який суттєво вплинув на неї, а отже, не варто комунікувати з ветеранами як раніше чи очікувати, що він/вона буде проявлятися як колись — у минулому цивільному житті.
Щоб інтегрувати людину з бойовим, а часто ще й травмуючим досвідом у цивільне життя, потрібно врахувати шлях, який має пройти ветеран, та допомогти йому у цьому.
На фото: військовий психолог, автор ютуб-каналу «У моїй голові» Андрій Козінчук
«Дуже часто до того, як стати військовим, людина працювала на роботі, тільки щоб забезпечити сім’ю, і не задумувалася над тим, що їй подобається. Часто людина отримувала ще й невисоку зарплатню за свою роботу. Після пережитих травмуючих подій людина переосмислює своє життя і вже не хоче повертатися до попередньої роботи, вона потребує змін, хоче робити те, що їй подобається. Ветеранам також дуже важливе визнання та повага.
Варто зважати і на те, що людина, яка мала у війську високу зарплату, від 30 тис. грн і більше, не погодиться у цивільному житті знову отримувати 15 000 грн. Тому, окрім реабілітації, гострим питанням постає і пошук роботи», — каже Андрій Козінчук.
Через стереотипи суспільства про маскулінність, чоловіки часто надають перевагу вирішувати свої проблеми самостійно та не звертатися по підтримку й допомогу, тому перед фахівцями, які розробляють рішення з інтеграції ветеранів, постає великий виклик: як допомогти людям, що захищали нашу країну ціною власного життя та здоров’я? Попри усі виклики, деякі напрацювання таки є, частину з яких активно впроваджують уже сьогодні.
Значну роль у цьому процесі відіграла організація «Простір можливостей», зокрема її очільниця — українська військовослужбовиця, політична та громадська діячка, колишня міністерка у справах ветеранів Оксана Коляда, яка посприяла напрацюванням щодо ветеранської політики в Україні, а також підвищує кваліфікацію фахівців, які будуть проводити навчання для спеціалістів із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб.
На фото: очільниця ГО «Простір можливостей», українська військовослужбовиця, політична та громадська діячка, колишня міністерка у справах ветеранів Оксана Коляда
«Свого часу я з колегами була ініціаторкою створення Міністерства у справах ветеранів. Разом з тим, я багато років працюю у цій сфері, і коли почалося повномасштабне вторгнення, ми зрозуміли, що наша цільова аудиторія зросте в рази і ми мусимо шукати нові інструменти роботи з тими, хто повертається з війни.
Ми дійшли висновку, що найефективнішим буде інструмент кейс-менеджменту, тобто вивчення потреб ветеранів/ок і ведення їхнього випадку, щоб закрити їхні потреби та надати доступ до ресурсів різного рівня», — розповідає Оксана Коляда.
Саме таке бачення вони з командою представили Міністерству соціальної політики, попрацювавши з фахівцями з соціальної роботи та соціальними працівниками, які до появи фахівців супроводу опікувалися підтримкою ветеранів, ветеранок і членів їхніх родин у соціальній сфері.
«Ми мали досить успішне масштабування цього проєкту — впродовж от уже двох років близько 2500 фахівців соціальної роботи пройшли навчання за програмою, яку ми затвердили спільно з Міністерством соціальної політики. Ми почали працювати з Міністерством у справах ветеранів у контексті появи нової професії в країні — фахівець із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб. Тепер ця професія є в класифікаторі. Відповідно, ми почали працювати і над професійним стандартом цього фахівця. Ну і дуже природним стало і те, що ми розробили програму підготовки фахівців. Наша організація, «Простір можливостей», є імплементуючим партнером Міністерства у справах ветеранів щодо реалізації діяльності фахівця із супроводу ветеранів, зокрема їхньої підготовки», — розповідає Оксана Коляда.
До охочих стати спеціалістом із супроводу ветерана є дуже конкретні критерії, вони закладені у професійному стандарті. Спеціаліст із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб повинен мати освіту за ступенем бакалавра та/чи магістра із спеціальностей:
– «Освіта/Педагогіка»
– «Соціальні та поведінкові науки»
– «Право»
– «Охорона здоров’я»
– «Соціальна робота»
– «Публічне управління та адміністрування»
Спочатку охочі мають подати заяву, пройти професійне тестування на стійкість. І лише після призначення цих фахівців для підвищення своєї кваліфікації вони проходять необхідне навчання.
За затвердженою програмою Міністерства ветеранів навчання триває три тижні: один тиждень онлайн і два тижні офлайн.
«Ми вивчаємо потреби ветерана та фіксуємо їх — чи то відновлення здоров’я фізичного, психічного, чи потреба в підвищенні кваліфікації, працевлаштування, відкриття власного бізнесу, потреба в житлі, і формуємо певний план роботи, як ми ці потреби закриваємо і з ким.
Очевидно, що проблеми, наприклад, відновлення здоров’я, ми будемо закривати з лікарями — з реабілітаційними центрами та медичними закладами. Якщо це житло, то звертаємося у структури, які відповідають за житлові програмами, і надаємо доступ до ресурсу. За такою аналогією закриваємо всі потреби. І ведемо кейс ветерана пожиттєво.
Ми не можемо сказати, що ветеран через рік-два чи три не буде потребувати нашого супроводу. Буде! Не знаємо, коли в нього виникне нова потреба з тих чи інших питань. Фахівці із супроводу будуть працювати уже з цифровими інструментами на базі реєстру ветеранів війни. Уже затверджена ця первинна документація — акт оцінки потреб, індивідуальний план, звітність, вона теж буде в цифровому форматі», — пояснює Оксана Коляда.
Скільки спеціалістів потрібно — кожна громада має вирішити самостійно. Постанова уряду каже, що один фахівець має працювати із сотнею людей, тобто має вести 35 кейсів, із розрахунком, що під супроводом будуть і родини ветеранів.
«Кожна громада має ухвалити рішення щодо кількості фахівців із супроводу ветерана, яких вона потребує. Тоді надсилає запит на область, область дає запит Міністерству у справах ветеранів, бо цей фахівець фінансується з державного бюджету», — каже Оксана Коляда.
Більшість фахівців працевлаштовані з 1 грудня. Зараз відбувається їхнє поетапне навчання, але до того, як воно почнеться, вони мають сформувати свою інформаційно-ресурсну та нормативну бази, познайомитися з потенційними партнерами, а також ветеранами та їхніми сім’ями.
За словами очільниці «Простору можливостей», наразі стартувала перша група навчання на базі Центру ветеранського розвитку Житомирської політехніки. Відібрано понад 400 спеціалістів зі всієї країни. Зараз триває перша хвиля навчання, наступна розпочнеться після нового року. Міністерство у справах ветеранів заявляє, що вони планують мати орієнтовно 10-11 тисяч таких фахівців. Основне навантаження ці люди отримають в час демобілізації, коли тисячі людей в короткий проміжок часу будуть повертатися у свої громади.
Фахівець із супроводу має вивчити запит ветерана/ки чи їхніх сімей та знайти необхідного спеціаліста, який допоможе задовольнити їхні потреби.
«Відповідно до постанови уряду, навчання має відбуватись на базі центрів ветеранського розвитку, які відкрили виші спільно з Міністерством у справах ветеранів. Тренінгові платформи є у п’ятьох центрах ветеранського розвитку: в Дніпрі, Львові, Вінниці, Житомирі та Миколаєві», — зазначає Оксана Коляда.
Досвід громад
Нещодавно у Коломийській громаді розпочав діяльність простір підтримки «Гарт». Наразі там працюють троє фахівців із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб, які забезпечують надання соціальних послуг людям цих категорій.
На фото: заступниця керівниці Єдиного центру з надання соціальних та реабілітаційних послуг Ірина Лерш
«Ці посади впроваджені згідно з постановою Кабінету Міністрів України. Фахівці надають послуги згідно з державним стандартом — інформування, консультування, представництво інтересів тощо», — розповідає заступниця керівниці Єдиного центру з надання соціальних та реабілітаційних послуг Ірина Лерш.
Простір працює у синергії з громадським сектором, тому фахову допомогу надають також і профільні спеціалісти:
- юридичні консультації надає спеціалістка громадської організації «Трикутник».
- громадська організація «Сила Громади» забезпечує роботу кейс-менеджерів.
- психологічні консультації надають спеціалісти громадської організації «Пізнай свою мрію ім. С. Тарабалки»
Наприкінці тижня на сторінках у соціальних мережах простору розміщують графік, згідно з яким людина може звернутися по допомогу й отримати консультацію.
Фахівець у справах ветеранів та демобілізованих осіб працює також у Баштанській громаді Миколаївської області. Ветеранський простір там на етапі створення, однак з липня 2024 року на базі комунальної установи Центру надання соціальних послуг працює спеціаліст, який уже допоміг вирішити питання кількох людей, що зверталися із запитом.
Артем Скіданов — фахівець у справах демобілізованих осіб, він є ветераном, воював з 2016 року, а через 8 місяців від початку вторгнення отримав важке поранення. «В основному я займаюся інформуванням, допомагаю з документами рідним загиблих військових. Проблеми бувають різні, але усі вони вирішуються. Я потрапив сюди, щоб допомагати», — зазначає Артем Скіданов. Однак, щоб офіційно отримати можливість працювати фахівцем із супроводу ветеранів, чоловік повинен отримати освіту психолога, яку і здобуває наразі, та, окрім того, чекає на можливість пройти навчання для спеціалістів із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб.
Матеріали за темою
- «Рівний — рівному» або яких ще фахівців потребують ветерани, щоб повернутися до цивільного життя
- Підтримка ветеранів: чому так важлива нова ініціатива Уряду для громади та родин захисників
- З турботою і повагою: що таке ветеранський простір та як він може виглядати і працювати
- Повернення до цивільного життя: як громади створюють простори підтримки ветеранів
