By Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ, Суд) є судовим органом, юрисдикція якого поширюється на держави-члени Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, і на всі питання тлумачення і застосування цієї Конвенції та Протоколів до неї.
ЄСПЛ функціонує на постійній основі. До складу Суду входять 46 суддів, які обираються Парламентською асамблеєю Ради Європи (ПАСЄ) від кожної держави-учасниці і беруть участь у роботі ЄСПЛ особисто.
У червні 2022 року суддею ЄСПЛ від України терміном на 9 років обрано Миколу Гнатовського.
ЄСПЛ розглядає скарги виключно щодо прав і свобод, які гарантуються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод або її протоколами.
Скарга повинна:
- подана після використання всіх внутрішньодержавних засобів судового захисту свого права: проходження заявником першої, апеляційної та касаційної судових інстанцій;
- бути подана не пізніше ніж через 4 місяці після остаточного розгляду питання компетентним державним органом;
- оскаржувати порушення, які відбулись після дати ратифікації Конвенції державою;
- стосуватися подій, за які несе відповідальність державна влада;
- бути подана лише проти держави, яка ратифікувала Конвенцію.
Україною і рф було ратифіковано Конвенцію, а тому, громадяни будь-якої країни, яка ратифікувала Конвенцію, зокрема України, мали право подати скарги до ЄСПЛ на дії/бездіяльність стосовно порушення положень Конвенції.
У зв’язку з широкомасштабним вторгненням російських військ на територію України 16 березня 2022 року Комітету міністрів Ради Європи ухвалена Резолюція CM/Res(2022)2 про припинення членства російської федерації в Раді Європи. Згідно з Резолюцією про наслідки припинення членства рф у Раді Європи та на виконання статті 58 Конвенції російська федерація припинила бути Високою Договірною Стороною Конвенції з 16 вересня 2022 року. Отже, після виключення рф з Ради Європи Суд зберігає компетенцію розглядати заяви проти цієї країни щодо її дій або бездіяльності, які можуть становити порушення Конвенції, за умови якщо вони сталися до 16 вересня 2022 року. А подавати заяви до Суду можна було ще протягом чотирьох місяців – до 16 січня 2023 року.
Подати скарги можна було через Укрпошту, а також запроваджену для спрощення цього процесу електронну систему: espl.com.ua.
За інформацією Уповноваженої у справах Європейського суду з прав людини Маргарити Сокоренко, на розгляді Суду перебувають майже 17500 скарг, поданих українцями до рф. Їх розгляд триває, строк розгляду заяви може становити від одного року, вірогідність отримання компенсації є високою.
В контексті збройної агресії російської федерації проти України найбільше звернень до Суду щодо:
- порушення права на життя;
- катування, нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження та покарання;
- порушення права на свободу та особисту недоторканість;
- порушення права на володіння майном тощо.
Україна у захисті своїх громадян використовує механізм подачі до ЄСПЛ міждержавних скарг проти росії.
Так, у зв’язку з агресією рф проти України, що має своїм наслідком масові порушення прав людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей, а також інших територіях України, де наразі рф здійснюється військова агресія, Урядом України було подано до ЄСПЛ чотири позови проти уряду російської федерації.
«Україна проти росії (щодо Криму)» за заявами №№ 20958/14 та 38334/18;
«Україна та Нідерланди проти росії» за заявами №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22, яка стосується подій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей та порушень прав людини під час повномасштабного вторгнення росії;
«Україна проти росії (VIII)» за заявою № 55855/18 щодо захоплених моряків;
«Україна проти росії (IX)» за заявою № 10691/21 щодо вбивств опонентів російської федерації.
Слід зазначити, що спроба рф використати цей механізм проти України не мав успіху. Так, 18 липня 2023 року Суд оголосив рішення у справі «росія проти України» (№ 36958/21), в якому відмовив у повному обсязі у задоволенні позовних вимог рф притягнути до відповідальності Україну за катастрофу авіалайнера MH17, тому що Україна начебто «не закрила повітряний простір».
На 8 листопада 2023 року призначено слухання у справі України проти росії щодо порушення прав людини в окупованому Криму. Справа за заявами №№ 20958/14 та 38334/18 стосується позову України про те, що з лютого 2014 року підконтрольна Росії влада півострова систематично порушувала права людини в Криму. Суд проведе слухання щодо прийнятності та суті справи.
У зв’язку з повномасштабним вторгненням рф до України російськими збройними силами здійснюються напади на цивільне населення. З метою захисту громадян Уряд України у порядку Правила 39 Регламенту ЄСПЛ подав клопотання, за результатами розгляду якого 01.03.2022 ЄСПЛ надав російській федерації тимчасові вказівки утриматись від військових атак на цивільне населення цивільні об’єкти, включаючи житлові приміщення, карети швидкої допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури, а також гарантувати безпеку медичних установ і медичного персоналу на території, яка перебуває під ударом або яка захоплена російськими військовими.
Надалі ЄСПЛ розширив ці тимчасові вказівки та зобов’язав Уряд рф надати цивільному населенню доступ до безпечних евакуаційних маршрутів, медичної допомоги, харчів та інших предметів першої необхідності. 01.04.2022 ЄСПЛ зазначив, що такі евакуаційні маршрути також повинні давати змогу цивільному населенню виїхати на більш безпечні ділянки території України.
23.06.2022 Урядом України подано до ЄСПЛ міждержавну заяву проти росії щодо значного порушення Конвенції країною-агресором.
З метою забезпечення права на життя та заборону катування, гарантованих статтями 2 та 3 Конвенції 22.08.2022 у порядку Правила 39 Регламенту ЄСПЛ Урядом України подано низку нових термінових вимог щодо українських захисників «Азовсталі», які, опинилися в полоні російських окупантів.
Україна також вимагала вжиття невідкладних заходів щодо недопущення використання українських захисників у будь-якого роду так званих «трибуналах» та інших показових судових процесах.
ЄСПЛ наступного дня, розглянувши клопотання Уряду України, зазначив, що у справі «Олійниченко проти Росії та України» Судом надано російській федерації термінові вказівки щодо негайного забезпечення закріплених Конвенцією прав, включаючи право на медичну допомогу, що охоплює будь-які запити від імені українських військовополонених, у яких надано достатньо доказів щодо серйозного і неминучого ризику завдання непоправної шкоди їхній фізичній цілісності (стаття 3 Конвенції) та/або праву на життя (стаття 2 Конвенції). ЄСПЛ наголосив, що надані рф вказівки щодо українських військовополонених продовжують діяти, та вказав, що вони також застосовуються і у міждержавній справі «Україна проти Росії» за заявою № 11055/22 щодо порушення прав людини під час повномасштабного вторгнення росії. Крім того ЄСПЛ терміново поінформував Комітет міністрів Ради Європи про вказане рішення.
Попри зазначені рішення, полонені, які внаслідок обмінів повертаються з полону, розповідають про тортури та грубі порушення їхніх прав. А з 15 червня 2023 року відбуваються судові засідання в Ростові-на-Дону над полоненими захисниками “Азовсталі”. На лаві підсудних – 22 українських полонених, серед яких 8 жінок, які працювали кухарями в батальйоні “Азов”. Країна-агресор цинічно звинувачує українських захисників у так званій “причетності до терористичної організації” та “участі в акціях з повалення влади у “ДНР» – таку оцінку дав порушенням прав полонених військовослужбовців Омбудсман України.
Процес боротьби України проти рф на полі Європейського суду триває. Урядом України подаються доповнення до міждержавної заяви «Україна проти Росії (Х)» про порушення росією прав людини в ході повномасштабного вторгнення, триває процес фіксації доказів порушення прав людини, про які стає відомо в процесі звільнення захоплених територій. Також понад 30 країн готові виступити як третя сторона або приєдналися до цієї справи.
Важливість позитивного прийняття для України рішень в ЄСПЛ посилить можливості відстоювання справедливості при використанні інших міжнародних механізмів розслідування і притягнення злочинців до відповідальності, у т.ч. щодо отримання компенсацій.
Показовим у цьому є рішення ЄСПЛ у квітні 2023 року щодо виплати Росію близько 130 млн євро компенсації Грузії через війну 2008 року. Зокрема, згідно з рішенням ЄСПЛ Росія повинна протягом трьох місяців виплатити Грузії 3,25 млн євро компенсацій у зв’язку з 50 вбивствами цивільних осіб у грузинських селах Південної Осетії і в буферній зоні. Ще 2,69 млн євро компенсації присуджено за 166 випадків довільного затримання і нелюдського поводження з грузинським цивільним населенням бойовиками так званого “МВС Південної Осетії”.
А також 640 тисяч євро компенсацій призначено за тортури грузинських військовополонених бойовиками Південної Осетії. Ще 8,24 млн євро мають бути виплачені 142 грузинам, які постраждали від небажання окупантів здійснювати адекватне розслідування загибелі цивільних під час активної фази бойових дій тощо.
У зв’язку з тим, що величезна кількість порушень прав людини, які є наслідком збройної агресії росії на території України, вчинених після 16 вересня 2022 року, не можуть бути більше предметом розгляду ЄСПЛ, важливо використовувати альтернативні міжнародно-правові засоби захисту, зокрема конвенційні органи ООН, такі як Комітет ООН з прав людини.
Довідково:
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини (helsinki.org.ua).
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ЕЦПЛ.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
