By Законодавство Швеції, Литви, Польщі, Болгарії та Англії (як суб’єкта Великої Британії) вивчали фахівці міжнародної благодійної організації Партнерство “Кожній дитині”.
Експерти організації дослідили 17 законів та 13 підзаконних нормативно-правових актів європейських країн, де міститься інформація про виховання дітей у сімейних формах. А також провели інтерв’ю з експертами у кожній країні. Дослідження презентували онлайн, за участі фахівців Міністерства соціальної політики, Національної соціальної служби, Офісу Президента.
«Оскільки наша країна задекларувала європейський шлях, і ми далі продовжуємо рухатися до інтеграції з Європейським Союзом, то сподіваємось, за результатами дослідження, ми будемо мати нові ідеї як саме гармонізувати нашу систему до системи, яка існує наразі в європейських країнах», – зауважила керівниця проектів захисту дітей Представництва ЮНІСЕФ в Україні Олександра Чуркіна.
На основі досвіду європейських країн експерти надали рекомендації щодо удосконалення українського законодавства. Наприклад, в Англії дозволено не більше 3-х дітей в прийомній (фостерній) сім`ї. Виняток – лише ситуація, коли всі прийомні діти є братами/сестрами. Або родина має спеціальний дозвіл муніципалітету.
В усіх країнах діють різні форми сімейного альтернативного догляду та різні підходи до процесу влаштування, тому для України експерти наразі рекомендують залишити існуючі форми.
Директорка Партнерства “Кожній дитині” Василина Дибайло розповідає, що в досліджуваних країнах кількість влаштованих дітей коливається від 3 до 8. Більше 8-10 дітей – це уже різні форми інституційного догляду.
«Рекомендуємо в Україні чітко визначити критерії та кількість влаштованих дітей в різні форми сімейного догляду. Було б добре обмежити до 5-8 дітей, включаючи рідних. Можливо, якщо дитина з інвалідністю влаштовується, це мала б бути ще менша кількість – троє або п’ятеро дітей. Також в Україні критично важливо запровадити системну та постійну підтримку – соціального супроводу для дітей та сімей, які надають послуги з догляду».
Ще фахівці вважають, що варто знизити граничний вік перебування в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу (ДБСТ) прийомних дітей до 20 років, запровадити послугу перепочинку для сімей, які виховують дитину з інвалідністю. Така ж послуга потрібна й опікунам, прийомним батькам, батькам-вихователям.
Що таке дослідження – особливо на часі, відзначила заступниця Міністра соціальної політики Уляна Токарєва.
“Хочу подякувати всім колегам, які долучилися до цього аналізу. Для Міністерства соціальної політики він є надзвичайно важливим. Бо зараз велика команда і від Міністерства соціальної політики, і від Національної соціальної сервісної служби, Офісу Президента, нового координаційного центру з розвитку сімейного виховання вивчатиме досвід Великої Британії для того, щоб обрати найкращі рішення, які можна імплементувати в Україні у сфері розвитку сімейних форм виховання”, – зазначила Уляна Токарєва.
Учасники презентації підкреслили: для України зараз важливо не просто копіювати практики однієї із європейських країн, а грунтовно вивчати різні. І вже на основі цього досвіду формувати нову політику держави у соціальній сфері.
Ознайомитись із дослідженням можна за посиланням https://bit.ly/CiAC_fcEU
Дослідження проведено МБО «Партнерство «Кожній дитині» в рамках проєкту «Моніторинг потреб та підтримка дітей в умовах війни» на замовлення Міністерства соціальної політики України за підтримки Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ.
