By Київ. 28 квітня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Законопроєкт №5865 про посилення повноважень Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), про ухвалення якого до червня йдеться в меморандумі з МВФ, зберіг статтю про запровадження платежів нагляду з учасників ринку, однак вони не матимуть вирішального впливу на фінансування регулятора, повідомив член НКЦПФР Ярослав Шляхов.
“Платежі нагляду як інструмент будуть введені, але вони не матимуть вирішального впливу на фінансування комісії, оскільки ми розуміємо, що допоки немає розвиненого ринку, забезпечувати за рахунок цього джерела діяльність регулятора – це утопія”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, поки що в законопроєкті рівень платежів невисокий, який потім потребуватиме змін до закону залежно від того, як розвиватиметься ринок.
“Ми маємо якось еволюційно прийти до того, яка модель зборів із ринку має працювати”, – зазначив Шляхов.
Водночас він зазначив, що на період перезапуску ринку комісія може розраховувати на бюджетне фінансування, але також пропонує створити спецфонд, куди може надходити фінансування від зовнішніх донорів.
“Ринок каже, що готовий платити гроші в разі, якщо буде бізнес і якщо комісія даватиме результат з точки зору ефективної регуляції. Завжди, коли йде реформа, іде фінансування цієї реформи з боку держави або інституції, яка проводить цю реформу”, – пояснив член НКЦПФР.
Шляхов уточнив, що в законопроєкті закладено фінансування на тому самому рівні, що й сьогодні, однак регулятор матиме можливість ефективніше його використовувати всередині завдяки змінам у структурі, підходам до персоналу тощо.
До спецфонду, крім платежів нагляду і збору з адміністративних послуг, що надаються НКЦПФР, надходитимуть також цільові міжнародні гранти, наприклад на оновлення програмно-технічного забезпечення.
За словами члена комісії, платежі нагляду, згідно з документом, наберуть чинності через рік після внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу, які остаточно узаконять такий спецфонд у НКЦПФР.
Як повідомлялося, схвалена наприкінці березня цього року нова програма України з МВФ містить статтю про приведення правил ринку цінних паперів у відповідність до міжнародних стандартів. Передбачається, що законопроєкт №5865, який має суттєво посилити повноваження комісії, її незалежність та інституційну спроможність, а також її мандат щодо транскордонної та внутрішньої співпраці, буде ухвалено до кінця травня цього року.
Ухвалення цього закону було умовою і програми з МВФ від червня 2020 року, однак його вдалося ухвалити лише в першому читанні в середині грудня 2021 року. Серед авторів – голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев, Андрій Мотовиловець, Ольга Василевська-Смаглюк, Ірина Аллахвердієва, Ярослав Железняк та інші народні депутати.
У частині посилення фінансової незалежності НКЦПФР у законопроєкті запропоновано щорічні внески на регулювання з діючих професійних учасників ринку: торговців фінансовими інструментами, зберігачів, КУА – 15 прожиткових мінімумів (у разі поєднання видів сплачується найбільший внесок), організаторів торгівлі, клірингових організацій – 75 прожиткових мінімумів (п. м. – 2589 грн).
Згідно з проєктом, плата за реєстрацію емісії може становити 25 п. м., допуск іноземного цінного паперу – 5 п. м., за погодження кандидатур на голів профучасників – 27 п. м.
Повністю інтерв’ю голови НКЦПФР Руслана Магомедова і членів комісії Юрія Бойка, Максима Лібанова та Ярослава Шляхова агентству “Інтерфакс-Україна” читайте незабаром на сайті агентства www.interfax.com.ua
