By Історичний контекст створення Міжнародного кримінального трибуналу щодо Руанди.
Збиття літака президента Руанди Жювеналя Габіарімана, який був лідером екстремістського руху народності хуту, – спричинило найстрашніші події в історії не лише цієї країни, але й людства. До цієї події тривав етнічний конфлікт між хуту та меншини тутсі. Війська Тутсі очолював Кагаме, який був змушений покинути країну разом із сім’єю та оселитися в Уганді. Щоб припинити збройне протистояння, у 1993 році був підписаний мирний договір між Руандійським Патріотичним Фронтом та урядом Руанди в Танзанії (м. Аруша). Однак збиття літака, в чому було обвинувачено сили тутсі, перекреслило мирний план. З 7 квітня 1994 року в Руанді протягом трьох місяців загинуло від 500 до 800 тисяч (а за деякими оцінками – до мільйона людей). Знищено 20% населення країни.
Етнічні чистки супроводжувалися й іншими злочинами міжнародного права, такими як масове ґвалтування жінок тутсі. Після громадянської війни новий уряд країни звернувся до Організації Обʼєднаних Націй з проханням створити трибунал над винними у геноциді (МКТР) був створений для судового переслідування відповідальних за геноцид та інші серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, учинені на території Руанди, і громадян, відповідальних за геноцид і подібні порушення, учинені на території сусідніх держав, у період із 1 січня до 31 грудня 1994 року.
МКТР був утворений на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, прийнятих відповідно до розділу VII Статуту ООН, а саме:
- Резолюція Ради Безпеки № 955 від 8 листопада 1994 (S / RES / 955 (1994)
- Резолюція Ради Безпеки № 978 від 27 лютого 1995 (S / RES / 978 (1995))
- Резолюція Ради Безпеки № 1165 від 30 квітня 1998 (S / RES / 1165 (1998))
При цьому МКТР мав переслідувати винних в актах геноциду, а й сприяти примиренню і відновленню справедливості й законності в Руанді.
Склад і юрисдикція МКТР
Міжнародний трибунал складається з наступних органів:
- Палати, які складається з трьох Судових палат і Апеляційної палати;
- Прокурора (Обвинувача);
- Секретаріату.
Слід зазначити, що ООН призначено Незалежну комісію з трьох експертів із прав людини для розслідування воєнних злочинів Росії в Україні.
Її очолив Ерік Мьозе (Норвегія), який у 2003-2007 роках був президентом Міжнародного кримінального трибуналу щодо Руанди.
Рада Безпеки ООН затвердила Статут Міжнародного кримінального трибуналу по Руанді, доручивши Генеральному секретарю ООН прийняти заходи для його ефективного функціонування. Трибунал, згідно зі Статутом, має юрисдикцію над особами, відповідальними за геноцид та серйозні правопорушення міжнародного гуманітарного права.
Статут МКТР визначає геноцид як дії з наміром знищити будь-яку національну, етнічну, расову або релігійну групу повністю або частково.
Компетенція МКТР розповсюджується на злочини, скоєні в межах систематичних нападів на цивільне населення за національними, політичними, етнічними, расовими або релігійними мотивами.
Трибунал по Руанді розташований в Танзанії, а апеляційна палата знаходиться в Гаазі. Протягом двадцятирічного періоду роботи трибунал висунув обвинувачення проти 96 осіб, із них 61 були засуджені до різних термінів ув’язнення, 14 визнали невинними, 10 передали справи національним судам, а провадження щодо 8 звинувачених було закрито.
МКТР має історичне значення, оскільки він першим розглядав справи геноциду та тлумачив положення Женевських конвенцій 1949 року. Також, це перший міжнародний трибунал, що тлумачить поняття “зґвалтування” як дефініцію міжнародного кримінального права і визначав його як засіб вчинення геноциду. Зокрема, довічно засуджено колишню міністерку Руанди за обвинуваченням у геноциді. Полін Ньїрамасугуко, 65 років, звинуватили у геноциді та підбурюванні до ґвалтувань на півдні Руанди у 1994 році. Це історичний випадок, оскільки це перший випадок засудження жінки за звинуваченням у геноциді в міжнародному судовому органі.
Які уроки МКТР потрібно врахувати Україні
Як й інші міжнародні кримінальні суди, МКТР здійснював судочинство протягом тривалого часу. Для судів над особами, які не потрапили у сферу юрисдикції трибуналу, що розглядає справи лише головних організаторів геноциду, була створена система місцевих судів. Руандійські суди, які розглядали справи паралельно, виносили вироки згідно з національним законодавством і ухвалили не менше 100 смертних вироків. Найсуворішим вироком МКТР відповідно до міжнародного законодавства було довічне ув’язнення. Зокрема, 18 грудня 2008 Міжнародний трибунал з Руанди засудив до довічного ув’язнення колишнього полковника руандійської армії Теонесте Багосору за розв’язання геноциду, а також за організацію ополчення «Інтерахамве». Місцеве населення це сприйняло як несправедливість.
Тож важливим є адаптація кримінального законодавства України стосовно міжнародного законодавства. Зокрема це стосується ратифікації та імплементації римського статуту Міжнародного кримінального суду ООН.
Україна враховує вивчає і досвід МКТР щодо притягнення до відповідальності пропагандистів та власників засобів масової інформації, які сприяли злочину геноциду та проти людяності. Так, у справі “Прокурор проти Фердінанда Нахімани, Жана–Боско Бараягвіа та Гасана Нгезе” Фердинанд Нахімана та Жан-Боско Бараягвіа були звинувачені у створенні та керівництві радіостанцією RTLM, яка пропагувала етнічну ворожнечу та закликала до винищення тутсі. Судом встановлено, що RTLM активно заохочувала до «вбивств, невпинно надсилаючи повідомлення про те, хто тут є ворогами та мають бути знищені раз і назавжди».
На території Руанди радіо було найдоступнішим засобом масової інформації. Трансляції RTLM використовували історію привілеїв тутсі та несприятливого становища хуту, а також страх збройного повстання, щоб мобілізувати населення, спрямувати до переважно проти етнічної групи тутсі. Серед засуджених були пропагандисти з так званих. Директора радіостанції як «медіа ненависті» засуджено до 30 років ув’язнення, виконавчого директора — до 32 років.
Саме цей досвід МКТР щодо відповідальності ЗМІ є важливим прецедентом у сфері міжнародного кримінального правосуддя.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначив, що «засоби масової інформації неодноразово протягом історії відігравали значну роль у розпалюванні геноцидів… Radio Télévision Libre des Mille Collines (RTLM). Так називалась радіостанція в Руанді, що відіграла значну роль у підбурюванні геноциду тутсі. RTLM сприяла пропаганді ненависті та була напряму пов’язана з урядом хуту. Міжнародний кримінальний трибунал по Руанді висунув звинувачення та визнав ключових фігур RTLM винними у геноциді, підбурюванні до геноциду та злочинах проти людства.
Російські державні ЗМІ нічим не відрізняються. Ключові фігури російських ЗМІ, що закликають до геноциду українців, мають бути притягнуті до відповідальності».
Довідково:
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини (helsinki.org.ua).
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ЕЦПЛ.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
