By Київ. 7 серпня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Зниження облікової ставки Національного банку України (НБУ) наприкінці липня з 25% до 22% підтримали п’ятеро членів Комітету з монетарної політики (КМП), троє висловилися за суттєвіше зниження: двоє – до 20% й один – до 21%, тоді як ще троє – за більш помірне: двоє – до 23% й один – до 22,5%.
“Значний розрив між фактичною інфляцією та обліковою ставкою створює простір для суттєвішого першого кроку, ніж передбачалося раніше”, – таку думку п’яти членів КМП наводить Нацбанк у понеділок у підсумку дискусії комітету від 26 липня й уточнює, що більшість учасників ринку, згідно з опитуваннями, очікували зниження ставки до 23%.
На думку цієї п’ятірки, зниження ставки на 3 відсоткові пункти (в. п.) дасть позитивний комунікаційний ефект як сигнал щодо більшої готовності підтримати економічне відновлення, а сповільнення інфляції та поліпшення очікувань дасть змогу підтримувати достатній рівень привабливості гривневих активів навіть за номінального зниження облікової ставки.
Серед інших аргументів – макроекономічна ситуація поліпшувалася останнім часом швидше за прогнозоване, таке зниження відповідає суттєвому перегляду макроекономічного прогнозу в позитивний бік.
На думку цих членів КМП, у багатьох банків депозитні ставки все ще значно нижчі за облікову ставку, що свідчить про достатній запас процентної маржі, а достатньо жвава конкуренція за вкладників серед маленьких і середніх банків стримуватиме зниження ринкових ставок.
“Офіційний курс залишається фіксованим. До нього максимально близький готівковий курс, який є головним якорем для очікувань домогосподарств. За таких умов, коли ризик девальвації незначний, привабливість гривневих активів залишатиметься достатньо високою навіть після зниження облікової ставки на 3 в. п.”, – навів ще один аргумент один з учасників дискусії.
Що стосується їхніх радикальніших колег, то, на їхню думку, поліпшення макроекономічної ситуації створює для НБУ можливості для стрімкішого, ніж обговорювали раніше, пом’якшення процентної політики для підтримки економічного оновлення, тоді як макроекономічні прогнози побудовані на досить консервативних припущеннях.
“Бізнес і населення повністю адаптувалися до діяльності в нових умовах, воєнні події не мають такого значного впливу на їхню поведінку та рішення, як раніше”, – такий аргумент на користь більш активних дій Нацбанку навів один із членів КМП. За його очікуваннями, значний приплив капіталу в наступні роки знімає загрози для стійкості валютного ринку, а інвестиційний бум як за рахунок іноземних вливань, так і повернення виведеного українського капіталу дасть змогу стимулювати економіку без суттєвого посилення інфляційного тиску.
Зазначено також, що під час дискусії її учасники зауважили, що банкіри та аналітики очікували від НБУ зниження ставки на 2 в. п., однак вважали за доцільне більше її зниження.
“Тобто ринок починає визнавати, що НБУ рухається повільно. Відповідно рішучіше зниження ставки не тільки не стане сюрпризом, а й посилить довіру до політики НБУ”, – констатується в інформації регулятора.
Щодо трьох більш обережних членів КМП, то вони застерегли від передчасної ейфорії та агресивнішого пом’якшення процентної політики.
“За поточного монетарного режиму облікова ставка має спрямовуватися передусім на підтримання курсової стійкості, натомість показник поточної інфляції не є визначальним орієнтиром для оцінки рівня облікової ставки”, – вважає ця трійка.
Вона додала, що подальше сповільнення інфляції та реалізація Стратегії валютних пом’якшень можуть бути досить непростими. Зокрема, зберігається суттєва невизначеність щодо тривалості та інтенсивності війни, припинив роботу “зерновий коридор”, імовірним є продовження торговельних обмежень для української агропродукції окремими країнами ЄС, очікується непроста зима, залишається проблема значного профіциту гривневої ліквідності.
“Ураховуючи високий рівень невизначеності та появу нових викликів для економіки, втратити попередні здобутки можна дуже швидко, а наслідки розвороту політики можуть бути вкрай небезпечними”, – наведено їхню аргументацію.
Крім того, прихильники меншого зниження ставки висловили занепокоєння, що зниження облікової ставки і перегляд прогнозу щодо її динаміки мають бути помірними, щоб упередити стрімке зниження депозитних ставок, оскільки банки традиційно знижують депозитні ставки швидше, ніж підвищують. Ця асиметрія може посилитися через рекордний профіцит ліквідності, високу концентрацію ринку депозитів населення та стрімке зниження інфляції, додали вони.
Як повідомлялося, НБУ з 28 липня вирішив знизити облікову ставку до 22% з рівня 25%, на якому він утримував її з 6 червня 2022 року.
Крім того, Нацбанк переглянув прогнозний графік облікової ставки, і згідно з оновленим її варіантом він із найбільшою ймовірністю очікує її зниження до 18% з початку 2024 року і до 16% – з початку 2025-го.
