By Київ. 9 грудня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Ключовими проблемами для українського агросектора наступного року стане забезпечення електроенергією внаслідок пошкодження росіянами критичної інфраструктури країни, а також пошук зовнішнього кредитування, оскільки Україна не має достатніх фінансових резервів для забезпечення галузі, вважає перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Під час конференції "Ведення агробізнесу в Україні", організованої асоціацією "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) в четвер, він зазначив, що український АПК у 2023 році обов’язково зіткнеться з проблемами в енергетиці через російські ракетні обстріли.
"Є ініціативи щодо забезпечення генераторами від міжнародних партнерів. Насамперед вони підуть на соціальну інфраструктуру, але незабаром черга дійде до бізнесу, (серед якого будуть розподілені – ІФ-У) через Державний аграрний реєстр", – уточнив Висоцький.
Заступник міністра наголосив, що Кабінет Міністрів України у п’ятницю, 9 грудня, розгляне питання передання Мінагрополітики повноважень ініціювати внесення певних підприємств сільського господарства і харчопрому до переліку об’єктів критичної інфраструктури, що отримують енергопостачання в пріоритетному порядку. За словами Висоцького, це дасть змогу забезпечити електроенергією підприємства, що справді потребують її, і вся галузь через певний час зможе впоратися зі спровокованою РФ енергетичною кризою в Україні.
Він також зазначив, що Україна має далі розвивати біоенергетичну галузь і впроваджувати автономні енергонезалежні рішення, реалізовуючи їх на рівні окремих підприємств.
Другим викликом для АПК Висоцький назвав труднощі для аграріїв у плані доступу до фінансування в 2023 році.
"У 2022 році допомогло виділення державних портфельних гарантій і банківське фінансування за програмою 5-7-9%. Проте це джерело використовувати буде проблематично, тому що ціни на сільгосппродукцію залишаються не такими, які дозволяли би повернути ці позики. Об’єктивно, логістика забирає всю маржу. Тому зрозуміло, що в перспективі можна повертатися до переговорів про рентабельність і перенесення виплат за цими кредитами на 2025-й і наступні роки, але й у 2023 році потрібне джерело позик", – наголосив заступник міністра під час виступу.
Висоцький відзначив участь УКАБ у переговорах із міжнародними фінансовими організаціями щодо питань надання коштів українському АПК.
"Я зараз не називатиму суми, але якщо це вийде, то допоможе пройти наступний рік для українського агросектора, для покриття операційних потреб. Виграє весь ланцюжок виробництва – не принципово, чи піде фінансування через ресурсні компанії (насіння, ЗЗР), банки, через які купуватимуться ресурси, або через проєкти. Головне, що воно має надійти ззовні, тому що внутрішні джерела обмежені", – заявив представник міністерства.
За його словами, цього року держава допомагала АПК країни у двох основних аспектах – в логістичному, шляхом політичної підтримки підписання Стамбульських зернових домовленостей та їх продовження, а також на випадок форс-мажорних обставин держоргани забезпечили аграріїв полімерними рукавами для зберігання зерна.
"Бачимо, що цей форс-мажор, на щастя, не настав. Міжнародні партнери відразу активно відреагували, допомогли під керівництвом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Можна сказати, завдяки повному відкриттю ринку ЄС, зони вільної торгівлі вдалося уникнути катастрофи", – підсумував Висоцький під час виступу.
