By До нашої юридичної приймальні ГО Східноукраїнський центр розвитку місцевої демократії в м. Тернопіль звертаються громадяни з різних питань. Зараз, коли «онлайн комунікації» між людьми постійно посилюються і ми часто отримуємо інформацію з різних онлайн джерел, правдивість такої інформації стає більш актуальною.
Зокрема, до нашого юриста Юрія Феленка звернулась переселенка Марина з Луганщини. За її активну позицію та діяльність, її ображають та цькують через інтернет, що приводить до моральних страждань та шкодить її діловій репутації.
Дана публікація буде в нагоді тим, хто стикається з наявністю наклепу відносно себе в Інтернеті та хоче захистити свою репутацію.
Дуже поширеними є випадки, коли різні дані публікуються на вебсайтах, що позиціонують себе як засоби масової інформації, хоча й не є такими насправді. Зокрема, вони не зареєстровані згідно із Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», хоча автори матеріалів позиціонують себе як «журналісти», розміщувані матеріали називають «розслідуваннями», а також містять багато передруку з подібних платформ. Метою подібної діяльності є створення негативного образу опонента, звинувачення його в злочинних діях, корупції, пособництву державі-агресору тощо. Оскільки більшість споживачів інформації не схильні ретельно її перевіряти, більш-менш переконливо написаної публікації із подібними звинуваченнями та вирваними із контексту обставинами зазвичай достатньо, аби негативний імідж особи в очах читачів закріпився. І тут діє принцип, за яким діяв один всім відомий європейський диктатор та вся кривава нацистська система: «брехня настільки велика, що ніхто не повірить у те, що хтось мав сміливість спотворити реальність так безсоромно».
Посилаючись на українське та міжнародне законодавства юрист пояснив: що пані Марина може звернутися до суду за захистом своїх прав та притягнути до відповідальності своїх образників з доказами, висновками експерта з семантико-текстуальної експертизи, де на дослідження експерта будуть поставлені питання, чи належать вислови до оціночних суджень, або до фактичних тверджень, які шкодять її репутації.
За допомогою нашого консультанта переселенка підняла свою самооцінку, отримані знання надали їй впевненості в подальших діях щодо захисту власної репутації та відновлення справедливості.
Законодавчі роз’яснення!
Що каже судова практика?
Українські суди вважають, що відповідачем має бути власник вебсайту.
Згідно з «традиційними» для даної категорії справ роз’ясненнями постанови Пленуму (на той час ще) Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту – вільним, то належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, адже саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Аналогічний за змістом висновок наведено у пункті 6.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, а також у постанові Третьої судової палати КЦС ВС від 25.10.2021 у справі № 522/318/18, постанові колегії суддів КЦС ВС від 13.02.2019 у справі № 439/1469/15-ц тощо.
Що ж до визначення власника вебсайту, то також слід звернути увагу на положення статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Відповідно до нього, власник вебсайту – особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання вебсайту. За відсутності доказів іншого, власником вебсайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до вебсайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
Як визначити реєстранта доменного імені або отримувача послуг хостингу?
Зазвичай одним із найбільш поширених способів встановлення власника вебсайту є звернення до Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» щодо визначення власника (реєстранта доменного імені або отримувача послуг хостингу) вебсайту.
Актуальна судова практика виходить із того, що довідки щодо приналежності вебсайту, що надаються даним Консорціумом, є допустимими доказами при встановленні власника інформаційного ресурсу.
Саме такі правові висновки можна побачити в постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 742/3812/18-ц, від 30 липня 2019 року в справі № 910/677/18-ц, від 20.11.2020 у справі № 753/7666/19-ц та від 09 квітня 2020 року по справі № 742/3715/17 тощо.
Отже, власник сайту може бути встановлений також на підставі інших доказів, конкретний перелік яких зазначена вище ст. 1 Закону «Про авторське право і суміжні права» не визначає.
Саме такі висновки щодо можливості ідентифікації власника вебсайту за даними, розміщеними на вебсайті, повністю узгоджуються із сформульованим законодавцем юридичним складом адміністративного правопорушення, передбаченим статтею 164-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення – «нерозміщення власниками вебсайтів, постачальниками послуг хостингу на власних вебсайтах, в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) достовірної інформації про себе».
Судова практика є досить актуальною, та в окремих випадках дозволяє притягти до цивільної-правової відповідальності саме належного відповідача, який своїми діями фактично й порушив немайнові права особи, поширивши недостовірну інформацію щодо неї.
На необхідність дотримання меж при висловленні оціночних суджень вказують і висновки Європейського суду з прав людини, наведені в рішенні по справі Jerusalem v. Austria, no. 26958/95, n. 43: оціночне судження теж має бути сформульоване в певних межах, що не порушують моральні засади суспільства. Воно може викликати образу, навіть обурення, і це не вважається порушенням закону. Однак суд може визнати його надмірним у разі, якщо судження не ґрунтується на жодній фактичній підставі.
За наведених умов вбачається можливість різного тлумачення судами висловів, що є носіями негативної інформації щодо особи. Одним із способів додаткового посилення позиції може бути призначення семантико-текстуальної експертизи, де на дослідження експерта будуть поставлені питання, чи належать вислови до оціночних суджень, або до фактичних тверджень.
Ще хочемо додати декілька порад, які можуть допомогти протидіяти наклепу в Інтернеті:
1. Не реагуйте на негативні коментарі. Якщо ви відчуваєте, що вас ображають або вам дуже хочеться відповісти, дайте собі трохи часу, щоб заспокоїтися. Важливо не піддаватися емоціям та не реагувати на провокації.
2. Не поширюйте негативні відгуки. Якщо ви побачили негативний коментар про себе або про когось іншого, не поширюйте його далі. Тим самим ви захистите себе та інших від поширення наклепу.
3. Прийміть конструктивну критику. Якщо коментар містить критику, яка може бути корисною, спробуйте прийняти її та використати для поліпшення своїх навичок або дій.
4. Надішліть скаргу до адміністратора сайту. Багато сайтів мають політику щодо наклепу та шкідливого контенту. Якщо ви вважаєте, що коментар порушує правила сайту, можете звернутися до адміністратора з проханням видалити його.
5. Зверніться до фахівця. Якщо негативні коментарі впливають на ваше здоров’я та емоційний стан, можна звернутися до фахівця, який допоможе знайти спосіб впоратися зі стресом та негативними емоціями.
6. Використовуйте інструменти захисту. Багато соціальних мереж та інших онлайн-платформ мають інструменти, які можуть допомогти захистити вас від негативних відгуків та наклепу. Наприклад, ви можете налаштувати налаштування приватності для обмеження доступу до вашого профілю, можна також заблокувати користувачів, які шкодять вам, або повідомити про цільове насильство адміністрації платформи.
7. Не дозволяйте наклепу впливати на ваше самопочуття. Це може бути важко, але намагайтеся не дозволяти негативним коментарям та повідомленням впливати на ваше самопочуття. Зосередьтеся на позитивних речах у своєму житті та не дозволяйте іншим підривати вашу впевненість у собі.
Нарешті, важливо пам’ятати, що наклеп є неприйнятною поведінкою, і що вона може мати серйозні наслідки для тих, хто стає жертвою такої поведінки. Якщо ви стали свідком наклепу або самі стали його жертвою, не залишайте це без уваги, а дійте, щоб захистити себе та інших від негативних наслідків цієї поведінки.
Отримати безкоштовну допомогу можна онлайн та телефоном, а також звернувшись до нас з особистим візитом.
Графік роботи нашого пункту:
Години прийому: 10:00 – 14:00
Дні прийому: понеділок – п’ятниця
Телефон: 066 30 22 771
Особисту консультацію можна отримати за адресою: м. Тернопіль, вул. Тарнавського 7А (понеділок), вул. Текстильна 28, оф. 1 (вівторок-п’ятниця).
Також в рамках діяльності Ukrainian Coalition for Legal Aid Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги працює єдина інформаційна “гаряча лінія” з питань, пов’язаних з правовими проблемами внутрішньо переміщених осіб та документуванням воєнних злочинів. Спеціалісти “гарячої лінії” доступні для консультацій кожного робочого дня з 10:00 до 17:00 за телефоном: 0 800 30 15 16*
Віримо в перемогу України!
Діяльність відбувається в рамках проекту «Посилення демократичного врядування в Центральній та Північній Україні», який реалізує Ukrainian Coalition for Legal Aid Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги за підтримки National Endowment for Democracy.
*дзвінки в межах України безкоштовні зі стаціонарних телефонів та мобільних будь-яких оператор
