Більшовицькі методи росіян: знищення українських релігійних та культурних пам’яток кваліфікується як воєнний злочин

Напередодні широкомасштабного вторгнення 21 лютого 2022 року глава країни-агресора обіцяв  показати, «що значить для  України справжня декомунізація».Його обіцянка вилилася у масове руйнування релігійних установ та культурної спадщини України. Такими методами діяли більшовики в радянські часи. Наразі такі методи досягнення імперської мети керівництва сусідньої держави можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини.

Масовий характер руйнування набув після широкомасштабного наступу російської армії. У лютому 2022 року російські окупанти знищили Історико-краєзнавчий музей у м. Іванків Київської області, де зберігалися роботи всесвітньо визнаної української художниці Марії Примаченко. У березні в результаті обстрілів згоріла Георгіївська церква (збудована у 1873) Бориспільської єпархії Української Православної Церкви. Внаслідок мінометного обстрілу у березні 2022 року постраждали ґанок, стіни, перекриття, вікна, двері та окремі інтер’єри Будинку-музею і садиби Михайла Коцюбинського. У травні 2022 року  кількома ракетними ударами окупанти зруйнували Свято-Георгіївський скит Святогірської лаври. Внаслідок масової ракетної атаки 10 жовтня 2022 року у центрі Києва постраждали історичні будівлі, які є символами боротьби українського народу за незалежність. Будинок Центральної ради, в якому розміщені Педагогічний музей України та Музей української революції 1917-1921 рр., зазнав пошкоджень після російських обстрілів.

Станом на 01.04.2023 за даними Міністерства культури та інформаційної політики внаслідок ворожої агресії зазнали руйнації та пошкоджень 305 релігійних та 569 старовинних споруд, 63 музеї.

За даними Офісу Генерального прокурора з початку повномасштабної війни на території нашої держави до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості щодо 6 кримінальних проваджень за ознаками злочинів, передбачених статтею 178 КК (Пошкодження Релігійних споруд чи культових будинків), 11 за ознаками злочинів, передбачених ст.179 КК України (Незаконне осквернення або знищення релігійних святинь), 66 за статтею 289 КК України (Знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини). 

Такі діяння російської армії можна кваліфікувати як воєнний злочин відповідно до статті 8 (2)(b)(ix) Римського статуту — умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних цілей та історичні пам’ятники, госпіталі та місця зосередження хворих і поранених за умови, що вони не є військовими цілями, за доведеності наявності Елементів злочинів Римського статуту:

  • виконавець завдав удару;
  • об’єктом удару були одна або декілька будівель, призначених з метою релігії, освіти, мистецтва, науки чи благодійності, історичні пам’ятки, госпіталі чи місця зосередження хворих і поранених, які не були військовими цілями;
  • виконавець навмисне обрав такі об’єкти нападу;
  • діяння відбувалось у контексті міжнародного збройного конфлікту і було пов’язане з ним;
  • виконавець усвідомлював фактичні обставини, що свідчать про існування збройного конфлікту;

При цьому Елементами злочинів Римського статуту надані роз’яснення статті 8 (вступ) щодо правової оцінки виконавцем злочину факту існування збройного конфлікту чи його характеру. Міжнародним кримінальним судом (МКС) не встановлено жодної вимоги того, щоб виконавець злочину знав про міжнародний або неміжнародний характер, достатньо усвідомлення ним наявності збройного конфлікту.

Для доведення, що такі руйнування російської армією є воєнним злочином, необхідно мати докази всіх елементів злочину  умисне спрямування нападів на будівлі, призначені для релігійних потреб та історичні пам’ятники за умови, що вони не є військовими цілями. Зокрема, треба довести елемент злочину — навмисний вибір об’єктів нападу. Підтвердженням цього є відсутність поблизу зазначених споруд військових об’єктів або об’єктів, що можуть становити військову небезпеку для сторони, яка здійснює напад, як це було у випадку обстрілу Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди.

Близько 23:30 6 травня 2022 року внаслідок російського удару знищено маєток XVIII століття, у якому останні роки свого життя працював та біля якого вперше був похований Григорій Сковорода, розташований у с. Сковородинівка Богодухівського району Харківської області. Це було пряме влучення російської ракети саме в приміщення музею українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога, 300-річчя з дня народження якого виповнювалося у 2022 році. Дата його ювілею увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року. Про Урочисте відзначення на державному рівні ювілею видатного українця було прийнято Постанову Верховної Ради України ще у 2020 році. У межах запланованих заходів проведена реконструкція цього музею, що і врятувало музейні експонати від знищення — вони були вивезені у зв’язку з ремонтними роботами. Однак варварськими діями російських загарбників повністю зруйновано будівлю музею. 

«У мене немає сумнівів, що росіяни били спеціально по музею Сковороди… Це практично свідоме влучання в те, проти чого воює Путін — проти української ідентичності», — прокоментував подію Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

За процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України). Зібрані під час розслідування докази мають стати підставою до притягнення не лише виконавців, а й керівництва РФ до відповідальності  за воєнний злочин відповідно до статті 8 (2)(b)(ix) Римського статуту.

Знищення незамінних історичних пам’яток як бездушний напад на гідність та ідентичність народів, їх релігійне та історичне коріння, визнано прокурором МКС Фату Бенсуди під час розгляду справи «Прокурор проти Ахмада Аль Факі Аль Махді»  

Під час збройного конфлікту в Малі у 2012 році угруповання «Ансар Дайн» і «Аль-Каїда в ісламському Магрибі» взяли під контроль територію Тімбукту, нав’язували свої релігійні та політичні порядки. Вони використовували для цього ісламську поліцію, комісію зі ЗМІ та бригаду ісламської моралі під назвою Hesbah, яку очолював пан Аль Махді. Військовим угрупуванням знищено 10 найбільш важливих і відомих мечетей та мавзолеїв. Пан Аль Махді перед ухваленням рішення рекомендував не руйнувати мавзолеї, але погодився з таким рішенням, фактично відповідав за його виконання і був присутній під час їх  знищення. І хоча на суді він висловив свій «глибокий жаль і великий біль», Судова Палата VIII МКС 27 вересня 2016 року одноголосно визнала пана Аль Махді винним поза розумним сумнівом як співвиконавця воєнного злочину, який полягав у навмисному вчиненні нападів на релігійні та історичні будівлі в Тімбукту, Малі. Його засуджено до дев’яти років  ув’язнення.

При цьому Палата зазначила, що ці будівлі були не лише релігійними спорудами, але також мали символічну та емоційну цінність для жителів Тімбукту. Мавзолеї святих і мечеті Тімбукту були невіддільною частиною релігійного життя його жителів і становлять загальну спадщину для громади. Вони відображали їхню відданість ісламу та відігравали психологічну роль.

Важливою є правова позиція, висловлена у нещодавно прийнятому рішенні 25 березня 2023 року Судовою Палатою I МКС при розгляді іншої справи «The Prosecutor v. Ali Muhammad Ali Abd–Al-Rahman»): клопотання про виправдувальний вирок має бути відхилений, якщо є достатньо доказів, що підтверджують хоч один епізод в межах хоч одного виду воєнного злочину. Слід сказати, що пана Абд-Аль-Рахмана підозрюють у 31 пункті обвинувачення у воєнних злочинах і злочинах проти людяності, нібито скоєних у серпні 2003 року — квітні 2004 року в Дарфурі, Судан. 

Тому, щоб не дати уникнути відповідальності за воєнні злочини військовому та політичному керівництву РФ, потрібно кваліфіковане документування всіх злочинів, у т.ч. руйнування релігійних та історичних споруд. І всіма способами відстоювати наші історичні та культурні цінності.

    

Довідково:

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини (helsinki.org.ua).

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США або УГСПЛ. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та ЕЦПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

administrator

Related Articles