ІНТЕРВ’Ю: Радник прем’єра Бойко: "Якщо з графіками відключення світла нам жити весь ОЗП, то принаймні, треба зробити максимально комфортним існування в цих умовах".

Ексклюзивне інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" радника прем’єр-міністра України, члена наглядової ради НЕК "Укренерго" Юрія Бойка.

Текст: Ніна Яворська

– Зараз ми часто чуємо про існування десятків сценаріїв проходження ОЗП, аж до найгіршого. Який, на вашу думку, найгірший сценарій?

– Я згоден з тими характеристиками, що він точно буде найважчим в історії української держави. І ми маємо можливість спостерігати його перші ознаки уже в жовтні після масованих ракетних обстрілів росіян нашої критичної інфраструктури. І, власне, саме цей факт робить ОЗП найскладнішим. Ми очікували щось на кшталт того, що почалося в останні тижні.

Це, безумовно, прояв енергетичного тероризму і чіткі ознаки геноциду. Знищення цивільної інфраструктури і створення колосальних ризиків по опаленню приміщень цивільних мешканців, цілих міст нічого спільного з військовою метою не має. Це важко корелює з парадигмою, з якої путін розпочинав так звану "спецоперацію", метою якої було задекларовано захист території та населення двох областей і боротьба з ефемерними націоналістами. Ставлю просте питання: на сьогодні націоналістами вже є вся територія і все населення України від великих міст до дрібних сіл, які через ціи діями можуть залишитись без світла і тепла? Звісно, це риторичне питання.

– Тож наскільки Україна готова протистояти цьому енергетичному тероризму? Можливо, після масованих атак були зроблені якісь певні висновки.

– Давайте пригадаємо, що навіть після таких масштабних обстрілів і руйнувань, які були завдані нашій енергоінфраструктурі, ремонтним бригадам НЕК "Укренерго" і обленерго вдалося досить швидко, як для такої ситуації, відновити електропостачання левовій частці споживачів. За дуже невеликим винятком локального характеру, ми електроенергію повернули.

Ми дійсно перевели постачання, де це можливо, на резервні схеми, але цілком очевидно, що резервні схеми живлення мають низку обмежень. І, власне, через оці обмеження і застосовуються аварійні відключення. В одних випадках вони дозволяють дійсно організувати ремонтні роботи, для чого треба тримати не під напругою якісь ділянки мережі, в інших випадках це спосіб уникнення перевантаження тих мереж, які лишилися в роботі. З пониженням температури повітря навантаження в системі буде лише рости, і це, безумовно, впливатиме на швидкість відновлення мереж. До того ж повне відновлення пошкоджених елементів дуже часто вимагає тривалого часу, в т. ч. через необхідність попереднього виготовлення специфічного обладнання, яке зазнало пошкоджень внаслідок обстрілів.

Тому з плановими і не тільки обмеженнями електроспоживання нам доведеться жити всю зиму.

Що стосується альтернативних способів проходження зими чи врахування уроків, як ви кажете, йде активна робота і органів центральної виконавчої влади, і на місцях. Ведеться як закупівля так і отримання обладнання, в рамках допомоги від наших західних партнерів.

За минулі два тижні було сконсолідовано інформацію від органів місцевої влади та від різних міністерств, яке обладнання є першочерговим з точки зору забезпечення життєдіяльності країни та яке потребує закупівлі чи отримання в якості допомоги.

Це і резервні генератори, і певне силове обладнання, яке було пошкоджене в результаті ракетних обстрілів. Цілком очевидно, що швидко виготовити таке обладнання неможливо. Набагато ефективнішим способом реагування є отримання навіть вживаного, але вже готового обладнання, аби максимально оперативно здійснити його заміну.

І якщо ви помітили, то в останні дні почастішали візити іноземних делегацій, які мали можливість особисто переконатися у наслідках актів тероризму, і ми бачимо, що навіть з інших континентів нам простягають руку допомоги та надають обладнання для відновлення критичної інфраструктури.

Крім того, по підприємствах, які є критичними з точки зору підтримки життєдіяльності країни, уже сформовано стратегічні запаси палива та матеріалів, які забезпечать їх функціонування впродовж тривалого часу.

Серед потенційних кроків по оптимізації є і пріоритизація відновлювальних робіт з метою, зокрема першочергового забезпечення централізованого водопостачання, опалення, тощо… Очевидно, що може виникнути ситуація, яка вимагатиме короткотермінових неординарних рішень по енергозабезпеченню. Тому одним з найбільш ефективних рішень в критичних ситуаціях є використання резервних джерел енергії. І до цього треба бути готовими.

Звісно, всі ці дії будуть ефективними, якщо вони поєднуватимуться з підвищенням фізичного захисту самих об’єктів критичної інфраструктури, тому ми очікуємо від наших іноземних партнерів додаткових поставок ППО, ПРО.

Але я не хотів би, щоб ми недооцінювали ситуацію. Треба сприйняти, як факт, що кожен свідомий громадянин має максимально використати весь асортимент порад по проходженню ОЗП, які звучать звідусюди. Починаючи з теплого одягу, утеплення будівель і закінчуючи примусами, резервними джерелами живлення і розглядом можливості тимчасової релокації в менш урбанізовану місцевість, незалежну від централізованого тепло- та водопостачання.

– Тобто ми робимо ставку на резервні джерела живлення, але їхня кількість недостатня. Чи є якісь інші особливості?

– Генераторів у нас багато. У рамках Міненерго створений фонд, який наповнювався нашими партнерами і донорами, здебільшого обладнанням, серед якого є й багато генераторів. По лінії Мінрегіону також закумульована певна кількість генераторів

Але чи абсолютно всі готові до сценаріїв, які вимагатимуть установки резервних джерел по всіх об’єктах по усій країні? На сьогодні точно ні. Більше того, ця задача у повному обсязі невирішувана. Як показали ці два чи три тижні, дефіцити носять локальний характер, тому треба усвідомити одну просту річ – привезти 40 млн генераторів, щоб у кожну квартиру, будинок чи офіс поставити свою електростанцію, неможливо. Генератори – це типовий обмежений ресурс, і треба навчитись його максимально ефективно використовувати, тобто мати можливість оперативно перемістити в локації, які цього найбільше потребують.

Водночас, коли ми говоримо про велику електростанцію, ніякими дизель-генераторами її повністю замінити не можна – проблеми можуть бути вирішені лише локально і лише частково.

– Без сумніву, найактуальнішою темою другої половини жовтня стали відключення світла. Найпоширеніші питання – чому відключають непропорційно, чому не дотримуються графіки?

– Є кілька моментів.Коли виникає певна проблема в якомусь вузлі, наприклад, Київському, диспетчер насамперед видає команди на виконання так званих графіків обмеження споживання та потужності. Що відбувається: обленерго за розпорядженням "Укренерго" віддає найбільшим промисловим споживачам регіону команду обмежити обсяг споживання чи знизити потужність. На сьогодні ці команди виконуються вкрай неефективно. Якщо диспетчер дає команду на зниження навантаження на 50 МВт, а результатом є зниження всього лише на 2-5 МВт, відповідно, зниження на необхідний обсяг не відбулося. Отже, аби не допустити аварійної ситуації в енергосистемі, диспетчер починає задіювати так звані графіки аварійних відключень. Відповідно диспетчер нижньої ланки, електророзподільчої компанії, отримує команду на запровадження однієї, двох чи більше черг графіків аварійних відключень. Кількість черг визначається величиною, на яку необхідно знизити навантаження в енергосистемі.

Ще один приклад. Коли диспетчер бачить наростання споживання в короткому проміжку часу, що призведе до більш важких наслідків, то він теж задіює графіки відключень. Скажімо, у диспетчера є необхідність знизити споживання на 120 МВт. Під кожну чергу має бути заведено, наприклад, 40 МВт. До речі, графіки складаються так, щоб кожна черга дозволяла знижувати однакову величину потужності. Отже, він розуміє, що йому треба відключити 3 черги споживачів. Відповідний перелік ліній, які входять у кожну з цих черг, відключається. Але по факту виявляється, що за результатом виконання таких команд споживання знизилося лише на 70 МВт. Відповідно, надходить вимушена наступна команда відключати ще 2 чи 3 черги І тільки запровадженням, наприклад, 6 черг досягається потрібний ефект, щоб пройти пік навантаження.

Це питання щодо того, коли і як були сформовані графіки відключень. Як показав останній досвід введення обмежень, зараз вони часто не відповідають тій величині обмеження, на яку розраховує диспетчер, коли їх вводить.

Така невідповідність викликана тим, що після початку повномасштабних бойових дій, коли споживання в енергосистемі в цілому зменшилося на 30%, знизилося і навантаження ліній, які живлять споживачів з тієї чи іншої черги для обмеження. Адже багато людей виїхало з країни, якісь заклади або компанії перестали працювати тощо.

– Можливі якість заходи реагування на ситуацію?

– Враховуючи, що з цими графіками нам доведеться жити всю зиму, впродовж цього тижня ведуться інтенсивні діалоги із залученням Мінрегіону, Міненерго, "Укренерго", керівників ОВА, операторів систем розподілу (ОСР) з метою наведення ладу з наповненням цих графіків і докладаються зусилля, аби сформувати чіткі переліки вулиць, будинків, з доведенням чітких термінів відключень і інформуванням населення про запровадження таких графіків.

ОСР уже найближчим часом мають зробити нові реальні графіки на основі актуалізованих даних про споживання, в тому числі з врахуванням температури навколишнього середовища. Для цього ОСР мають переглянути наповнення кожної з черг, яких всього десять, і максимально міксувати їх, аби під знеструмлення не потрапляли одні й ті ж споживачі, а ті, які потрапляють, знали, коли це відбудеться. Обсяг дефіциту досить точно оцінюється.

Завдання полягає в тому, щоб чітко сказати людям, у якому проміжку часу вони будуть знеструмлені, і намагатися витримувати регламентні тривалості, аби ці відключення були не більше 2 годин, навіть якщо їх буде кілька на добу.

Якщо тривалість відключення буде все ж більше 2 годин, то наступні 2 години мають бути по можливості заміщені іншим набором споживачів, і вони також мають бути про це проінформовані. Якщо ми кажемо, що у нас є 10 черг, то ми будемо намагатися переглянути наповнення цих черг, і максимально їх міксувати, аби під знеструмлення не потрапляли одні й ті ж споживачі, а ті, які потрапляють, знали, коли це відбудеться. Навіть якщо для цього нам доведеться відключати трошки більше споживачів, це все одно краще, ніж коли йде спонтанне відключення.

Якщо цих графіків не можна уникнути, то принаймні, треба зробити максимально комфортним існування в цих умовах.

– Чи не розглядається в уряді можливість введення відповідальності за неекономію електроенергії?

– Як один із варіантів рішення – це доведення до областей лімітів споживання та потужності на період усунення масштабних пошкоджень. У разі дотримання – обмеження не застосовуються, якщо ні – то вживаються заходи примусового відключення. Висновок – мабуть все-таки доцільніше вимкнути енергоємні прилади в період пікового навантаження системи, ніж сидіти без світла взагалі.

Якщо буде прийнято таке рішення, то ліміти, найімовірніше, будуть доведені розпорядчим документом міністерства енергетики, можливо, наказом.

Якщо буде прийнято рішення про запровадження такого інструменту, то при формуванні цих лімітів, буде братися два фактори. Це історичні та поточні обсяги навантаження та споживання, і величину мережевих обмежень, яка існує у конкретному вузлі впродовж певного часу, як результат пошкоджень від обстрілів. Отже, відповідь на ваше питання – максимум впливу, який може бути зроблений державою, це доведення лімітів до регіонів.

– Тепер про запаси. Чи вдалося сформувати стратегічний запас вугілля за рахунок коштів, які мала виділити НЕК "Укренерго" в розмірі 2,5 млрд грн. Таким чином вдалося підтримати ПАТ "Центренерго"?

– Якщо ви уважно подивитеся на постанову, то там не йшлося про "Центренерго", там йшлося про необхідність формування запасу вугілля. Місця складування визначало Міненерго. На "Центренерго" поїхало приблизно дві третини від загальної кількості вугілля в рамках формування стратегічного запасу. Інша частина надійшла на ТЕЦ, які працюють на вугіллі, в тому числі й на приватні. Суми, Чернігів, Черкаси також отримали вугілля в рамках формування стратзапасу. Ці станції, за винятком Черкаської, зазнали пошкодження внаслідок бойових дій. Інший фактор, який брався до уваги при ухваленні цього рішення, полягає в наступному: ці станції працювали на антрациті, і цього літа провели масштабну роботу по переведенню котлів на вугілля марки Г, і також зіштовхнулися з браком коштів для закупівлі вугілля на ОЗП. Держава у такий спосіб певною мірою підставила плече не стільки бізнесу, стільки об’єктам, які є стратегічними з точки зору забезпечення теплом великих обласних центрів.

Гроші використані десь в обсязі трохи більше 2 млрд грн. "Укренерго" надає поворотну фінансову допомогу "Укрвугіллю", з якої воно оплачує вугілля здебільшого державних шахт. Вугілля в рамках суми, яка була виділена Кабміном, вже на складах станцій, але ще не все оплачене. Це технічне питання. Підвезення вугілля і факт його оплати мають певну затримку у часі, пов’язану з оформленням документів.

– За певними оцінками нам поки що не вистачає приблизно 2 млрд куб. м газу на генерацію.

– Я не впевнений, що в нас дефіцит по газу 2 млрд куб. м. Як на мене він значно менший, але погоджуюсь, що певну кількість все ж необхідно імпортувати…

До речі, сьогодні ціна газу на європейському ринку суттєво впала, і цим варто скористатися. В "Нафтогазу" є гарна нагода все ж виконати рішення уряду щодо формування запасу у 15 млрд м3. Тим більше, що іноземні донори декларують готовність допомогти фінансово.

– Підняття прайс-кепів це компетенція НКРЕКП, але зараз багато питань розглядаються спільно в Офісі президента, на Антикризових штабах в уряді. Як гадаєте, слід очікувати їх підвищення?

– На мій погляд, таке чутливе питання як прайс-кепи має вирішуватись винятково в пакеті інших супутніх рішень, покликаних збалансувати ринок елекроенергії. Яку мету ми хочемо досягти підняттям прайс-кепів? Необхідно знайти розумний баланс між учасниками ринку електроенергії і економікою держави в цілому. Якщо ми будемо розглядати окремо питання необхідності збалансування ринку електроенергії від економічної ситуації в державі, то, наприклад рівень платоспроможності підприємств може не дозволити оплачувати е/е за надто високими цінами і, як наслідок ми отримаємо зниження рівня її оплати. Ми ж не на цей результат розраховуємо!

Крім того, товарна продукція "Енергоатома" в цей ОЗП буде суттєво менша, ніж в минулі роки. Як наслідок, "Енергоатом", підтримуючи низькі тарифи населення в рамках ПСО, матиме суттєво менший обсяг електроенергії, який можна буде продати на комерційних сегментах ринку, що в значній мірі нівелює для компанії економічний ефект від можливого підняття прайс-кепів.

З іншого боку значних руйнувань зазнали і мережева інфраструктура "Укренерго", і теплова генерація. Думаю, що допомога МФО частину потреби в коштах для відновлення пошкоджених об’єктів покриє, але якусь частину коштів компаніям необхідно буде фінансувати самостійно. Тому в регулятора надзвичайно важке завдання і кількість факторів, які необхідно враховувати, суттєво більший, ніж зазвичай…

– Пошкоджень зазнають не тільки державні, а й приватні об’єкти генерації та енергоінфраструктура. Яку допомогу може надати уряд у відновленні таких об’єктів? Наприклад, він же допомагає "Укренерго" тим, що надає гарантії під кредити, державному "Центренерго" з вугіллям.

– Погодьтеся, держгарантії для держкомпанії виглядають доволі логічно, особливо, якщо ця компанія є стратегічним підприємством. Але я згоден, що зараз необхідно розширити перелік компаній і об’єктів, які потребують допомоги. Ми працюємо над тим, аби об’єднати зусилля всіх учасників ринку та забезпечити всіх усім необхідним у цей непростий час. Починаючи від доступу до матеріалів, які отримуються в рамках допомоги, та координацією та взаємодопомогою при проведенні відновлювальних робіт.

– Уже зараз на ринку висловлюються думки, що для того, аби імпортувати західну електроенергію, потрібно щось на кшталт ПСО, оскільки різниця в ціні у нас і в Європі суттєва. Які рішення можуть бути прийняті державою в цьому плані?

– Якщо ви подивитеся на спотовий ринок Європи, то він за останній місяць суттєво впав і на сьогодні різниця у цінах вже не така суттєва. Але ви праві – для запуску імпорту необхідно використовувати комерційно збалансовану модель. Як приклад, можна для механізму компенсації різниці у вартості електроенергії звернутися з проханням до міжнародних донорів. Зважаючи на фактори, які спричинили ситуацію, така допомога зараз виглядала б навіть дуже етично.

Насправді є й інші ідеї… На урядовому рівні якраз ведеться дискусія щодо оптимального способу реалізації імпорту.

Сподіваюсь, найближчим часом ви про них дізнаєтеся.

– Трейдери, які зараз тестують можливості імпорту, купують перетини переважно саме на ранкові та денні години. Як гадаєте, чому?

– Мені важко це пояснити з економічної точки зору, адже ситуація по Україні сьогодні насправді різна. Десь не вистачає генеруючих потужностей, десь присутні мережеві обмеження, і за цих умов наявність імпортної електроенергії може вирішити питання гарантованого її постачання лише у випадку дефіциту генерації у регіоні, куди безпосередньо здійснюється імпорт…

– Наскільки я розумію, анонсований ЄБРР улітку кредит "Укренерго" на EUR 97 млн ще не надійшлов. У чому затримка? І куди будуть витрачені ці кошти? Як і передбачалося – на погашення боргів ВДЕ-генерації чи, можливо, у зв’язку з жовтневими обстрілами вони підуть на ремонти?

– "Укренерго" отримало цей кредит кілька днів тому. Ці EUR 97 млн видавалися банком під гарантії уряду Британії. У зв’язку зі зміною уряду у Великобританії мала місце технічна затримка з їх отриманням. За моєю інформацією, гроші з цього кредиту підуть на компенсацію диспетчерських обмежень, які застосовувалися до виробників зеленої електроенергії, у поточному році.

Нагадаю, що борги на ринку допоміжних послуг компанія погасила першим траншем від ЄБРР (EUR50 млн кредиту від ЄБРР – ІФ-У). На мій погляд, обидві позиції – одні з найбільш критичних з точки зору забезпечення управління енергосистемою. Адже для виконання диспетчерських команд, які власне і спрямовані на підтримку енергоситеми в балансі і які призводять до недоотримання доходів зеленими виробниками, має здійснюватися справедлива компенсація таких збитків, як і передбачено законодавством.

Зараз "Укренерго" та ЄБРР працюють над новим проєктом, в межах якого компанія має отримати кредит на EUR300 млн. Цільовим призначенням значної частини цих коштів буде відновлення зруйнованої росіянами інфраструктури. Водночас розглядається можливість того, щоб додатково отримати ще певну суму вже у вигляді гранту. Деталі тут поки що не визначені, і до цього проєкту є можливість залучитися іншим донорам.

Крім того, Світовий банк також озвучив готовність надання "Укренерго" фінансової допомоги, розмір якої наразі ще обговорюється.

Переконаний – коли світові лідери побачать на власні очі масштаби руйнувань, побачать, що це не казки, що це не можна відновити швидко власними силами, і це ставить під серйозну загрозу нормальне існування цілої держави всередині Європи, то допомога Україні суттєво посилиться. Руйнування, нанесені росіянами енергоінфраструктурі України, нікого не залишать байдужими адже своїм цинізмом вражають навіть фахівців.

administrator

Related Articles