Жеваго утримається від інвестицій до завершення війни

Київ. 22 травня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Український бізнесмен, власник 49,5% гірничорудної компанії Ferrexpo Костянтин Жеваго має намір дочекатися перемоги України у війні, допомагаючи цьому в міру можливості, й лише потім приймати рішення щодо інвестування в країні або за кордоном, повідомив він в інтерв’ю “Forbes Україна”.

“Щодо інвестування в будь-які інші бізнеси, в будь-яких інших країнах, протягом воєнного часу я на це не дивлюсь і не розглядаю таку ситуацію. Я хочу мати 100% розуміння, що відбувається в країні, як виглядатиме перемога і мир з агресором РФ, і тільки після цього будемо приймати будь-які рішення”, – сказав він.

За оцінками Forbes, статки Жеваго 2022 року скоротилися з $2,4 млрд до $1,4 млрд, із яких приблизно $550 млн – готівка або інші ліквідні активи.

Бізнесмен зазначив, що деякі підприємства його групи мають найбільші кредитні рейтинги в Україні, тому що від 2014 року і до 2021 року гасили борги й накопичували ліквідність, яка тепер достатня, щоб підтримувати ситуацію воєнного стану для підприємств.

“Не можемо інвестувати, тому що акціонери та директори просять цього не робити. Ніхто не розуміє, як поводитиметься ворог, як буде застосовуватися мобілізація в армію, що відбуватиметься з тактичною ядерною зброєю. Наша головна ціль і завдання – виграти війну на умовах України й після цього інвестувати”, – заявив він.

Говорячи про фармацевтичний бізнес – корпорацію “Артеріум”, Жеваго повідомив, що головне завдання на 2023 рік – не впасти проти 2022-го, тому що ринок дуже скоротився.

“Про розвиток і додаткові інвестиції будемо говорити в мирний час”, – додав бізнесмен.

Щодо виробника вантажних автомобілів “АвтоКрАЗ”, акції якого наприкінці 2022 року в умовах війни було вилучено у власність держави, він повідомив про підготовку позову до Верховного Суду і висловив сподівання, що актив може бути йому повернуто.

За словами Жеваго, звинувачення на адресу саботажу держоборонзамовлення є брехнею, а замість купівлі українських вантажівок українська армія за попереднього президента країни закуповувала білоруські МАЗи, а за нинішнього – чеські “Татра”. Бізнесмен стверджує, що пропонував надати гарантії виконання держзамовлення, проте безрезультатно.

Він також повідомив, що планує щодо білоцерківського шинного заводу “Росава” і Білоцерківської ТЕЦ, де група є великим акціонером і кредитором, але де менеджмент уже змішаний: є кредитори, які придбали кредиторську заборгованість від Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО).

“Тобто борг є, і потрібно щось із ним робити. Зрештою, якось розберемося, і далі, сподіваюся, буде розвиватися”, – сказав Жеваго.

Щодо справи банку “Фінанси та кредит”, у якій він виграв першу інстанцію суду у Франції щодо його екстрадиції в Україну, бізнесмен повідомив про подання позову до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Жеваго знову заявив, що готовий зустрітися з представниками українських правоохоронних органів за межами України або провести відеоконференцію. Бізнесмен стверджує, що справу зупинено, і слідчі та прокурори лякають його тим, що в такому вигляді вона може перебувати ще 50 років, щоб він залишався в розшуку, тоді як він зацікавлений у тому, щоб якнайшвидше поставити в цій справі крапку в суді.

“Я не хочу, щоб повторився 2019 рік, коли корумповані політики покликали мене в Офіс президента і сказали: або ви сплачуєте таку суму грошей і ми це продаємо суспільству, що ми “розчохлили” олігарха, або ви не платите таку суму грошей, після чого їдете. Я тоді казав, що заплачу будь-яку суму, яку мені присудить Верховний Суд”, – зазначив Жеваго.

Він уточнив, що ці розмови мав з ексглавою Офісу президента Андрієм Богданом та ексгенпрокурором Русланом Рябошапкою.

Бізнесмен зазначив, що висунуті йому суми були непропорційні, оскільки включали вимоги сплати боргів керченського суднобудівного заводу “Затока” і Стахановського вагонобудівного заводу, які опинилися під російською окупацією.

“Коли держава не захистила, і в мене все це вкрали, порізали або анексували, ну скажіть, чому я повинен за ці активи платити державі”, – пояснив свою позицію Жеваго.

Він додав, що ці вимоги несправедливі ще й тому, що державні банки, які втратили багато активів у Криму і т.зв. “ОРДЛО”, отримали докапіталізацію від держави, тоді як приватні банки – ні.

За словами бізнесмена, контакти були й після 2019 року, але він бачив “небажання людей, по-перше, йти за законом, а по-друге, просто доводити цю справу до суду”.

Як повідомлялося, Нацбанк 17 грудня 2015 року за пропозицією ФГВФО вирішив ліквідувати банк “Фінанси та кредит”, бенефіціаром якого був на той момент народний депутат Верховної Ради та виконавчий директор Ferrexpo Жеваго.

У березні 2016 року ліквідатор банку звернувся із заявою про злочин через списання з коррахунків у Meinl Bank AG і Bank Frick & Co AG коштів банку на $113 млн нібито за неповернення компанії Nasterno Commercial Ltd. кредитів цим банкам під заставу на коррахунках “Фінанси та кредит”.

За цим епізодом у вересні 2019 року Державне бюро розслідувань оголосило підозру Жеваго, а в липні 2021-го оголосило його в міжнародний розшук. У грудні 2022 року його затримали на гірськолижному курорті Куршавель (Франція) за запитом про екстрадицію, однак потім суд першої інстанції відмовився задовольнити український запит. Як уточнив бізнесмен, наразі він у Парижі й зобов’язаний перебувати на території континентальної Франції.

Джерело: https://forbes.ua/richest/ne-shkoduyu-ni-pro-shcho-kostyantin-zhevago-pro-protistoyannya-iz-zelenskim-plivki-knyazeva-i-maybutne-biznes-imperii-velike-intervyu-forbes-22052023-13609

administrator

Related Articles